Chicago style або стиль Чикаго часто використовується в оформленні соціально-наукових публікацій. У 1906 році Університет преси Чикаго вперше опублікував стилістичний довідник, який з тих пір у всьому світі називають «Біблія редакторів». Він регулярно оновлюється і прийнятий як еталон безліччю видань, які можна простежити за офіційною адресою chicagomanualofstyle.org.
У чому особливості чиказького стилю?
Chicago style передбачає два формати – Notes and Bibliography (примітка-бібліографія) та Author-Date (автор-дата). Обидва визначають особливості цитування та форматування публікацій. У межах стилю можна змішувати посилання на джерела, якщо наукова робота не втрачає при цьому ясність і послідовність.
У Чиказькому довіднику цитування акцент все ж таки більше робиться на формат Notes and Bibliography. Головна рекомендація – вказівка джерела одночасно і в бібліографії та як виноска-примітка. Не абсолютно обов’язкове, але бажане правило.
Приклад, як такий формат виглядає у роботі:
У тесті. Автори вказали: «Агентство з іпотечного житлового кредитування рефінансує іпотечні кредити за рахунок випуску іпотечних цінних паперів, які забезпечені пулом заставних, заздалегідь придбаних у банках».10
У виносці. 10 Вовченко Н.Г. та Литвинова С.А. – Застосування моделей іпотечного кредитування та схем рефінансування в Росії / / Фінансові дослідження – № 1 (42), 2014 – с. 29
За винятком бібліографічного списку виноска має максимально повно відображати всю інформацію про джерело цитування. Перша згадка – вичерпні дані, за всіх наступних згадки за текстом – у скороченому варіанті.
Тобто, якщо є бібліографічний список, у форматі стилю Чикаго можна вказувати у виносках короткі дані – передбачається, що читач знайде всю потрібну інформацію в кінці статті / роботи.
Приклад довгої і наступної короткої виноски на те саме джерело:
- Mary Pollan, The Omnivore Dilemma: An Intimate History (London: Penguin, 2010), 86.
- Pollan, An Intimate History, 86
Автоматичне оформлення посилань у рамках цього стилю можливе за допомогою таких програм: RefWorks, Procite, Endnote, Zotero.
Де найчастіше застосовується Chicago style?
Чиказький стиль часто застосовується в оформленні внутрішньотекстових цитат у наукових та студентських роботах. Такий формат актуальний для науково-публіцистичних та наукових матеріалів у багатьох журналах, у тому числі індексованих міжнародними базами Scopus, WoS. Особливо часто цей стиль зустрічається у історичних журналах.
Є така тенденція:
- формат Notes and Bibliography характерний для гуманітарних наук, студентських робіт, публіцистичних матеріалів за такими напрямами, як філософія, мистецтво, література, релігія та інші;
- формат Author-Date є ознакою точних, соціальних, природних дисциплін, серйозних наукових монографій. Його ще називають “важким”.
Який варіант кращий – потрібно уточнювати у наукового керівника, на кафедрі чи дивитися у методичних рекомендаціях. Якщо йдеться про публікацію в журналах – редактор, вивчати вимоги редакційної політики.
Які вимоги в чиказькому стилі?
У двох форматів Chicago style вимоги до оформлення цитувань та виносок суттєво відрізняються. Іноді допускається змішування двох варіантів. Автор/дата нагадує оформлення стиль Harvard (Гарвардський стиль), але зі своїми особливостями. У дужках за текстом та в бібліографії після тексту завжди вказується у дужках автор та дата.
Формат примітки/бібліографії передбачає, що посилання по кожному джерелу оформляється у вигляді виносок унизу сторінки та/або в бібліографічному списку (endnotes, footnotes).
Загальні вимоги до оформлення
“Почерк” формату Chicago стилю – це такі характеристики:
- Параметри полів сторінки: діапазон від 2,54 до 3,81 см.
- Шрифт, що легко читається, такий як Palantino, TimesNewRoman, з розміром 12 пунктів (або близько, але не менше 10).
- Подвійний міжрядковий інтервал, крім блокових цитат без лапок та цитування об’ємного фрагмента прози, від 5 рядків і більше, оформленого блоковою цитатою.
- Перед кожною цитатою та за нею слід використовувати додаткове введення.
- Між пунктами бібліографії або примітками залишається порожній рядок.
- Використання підзаголовків для довгих документів. Порожній рядок до та після кожного підзаголовка, наприкінці точка не ставиться. Єдиний стиль оформлення підзаголовків у всьому тексті.
- Нумерація сторінок із колонтитулу першої сторінки, арабські цифри, починаючи з 1.
Ім’я та прізвище автора у примітці вказуються саме у такій послідовності, наприклад, Mary Pollan, а в бібліографічному списку навпаки першим потрібно прописати прізвище. Окремі абревіатури в заголовку видавництв можна пропустити, такі як Ltd, Ко. Якщо місць публікації одного і того ж фрагмента кілька, достатньо вказати перший чи найпопулярніший з них, а назву штату чи провінції можна скоротити – Кембрідж, МА.
Якщо у роботи два автори, їх прізвища пишуться через союз and (N. Carson and I. Rowe). Якщо авторів три і більше, у примітці вказується лише прізвище першого автора з приміткою «та ін.», а бібліографії – все.
Це загальні правила, які включають безумовні критерії грамотності, точності та реальності зазначених джерел.
Вимоги та особливості Author-Date
Незважаючи на схожість із Гарвардським стилем, є свої особливості, властиві тільки стилю автор/дата:
- Прізвище автора та рік публікації НЕ розділяються комою (Carson 2018, 86).
- Коли дата публікації невідома, необхідно проставити n.d.
- Номер сторінки вказується після дати, через кому. Досить просто числа без вказівки «р.» (page).
- Кожне слово у назві потрібно прописати з великої літери, крім прийменників та сполучників. Наприклад, Bhakti Shatalk. “New Law.” Buzzle.com June 20, 2012.
- Якщо публікація має кілька авторів, їх прізвища поділяються комою, а перед останньою потрібно проставити союз and (і). Наприклад, Lixter, Pollan and Rowe 2020, 89-92.
- Коли джерело має 4 і більше авторів, після першого прізвища потрібно проставити «et al». Наприклад, Pollan et al. 2020.
Наприкінці наукової роботи, оформленої в стилі автор/дата, завжди є розділ Reference List.
Вимоги Notes and Bibliography
Примітка/бібліографія – найзвичніший формат. Застосовується два варіанти виносок: наприкінці всі роботи перед бібліографією (endnotes) та наприкінці сторінки (footnotes).
Вони проставляються автоматично за допомогою опції текстового редактора. Достатньо скористатися надрядковим форматом шрифту, розмістити цифру після фрази або речення, відразу після знаку пунктуації. Потім заповнити бібліографічні дані у шаблоні.
Якщо джерело згадується вперше, посилання повне, якщо другий і наступні рази – скорочене. Наприкінці наукової роботи, оформленої в стилі примітки/бібліографія, завжди є розділ Bibliography.
Висновки
Chicago стиль інтуїтивно зрозумілий, якщо досвід його використання. Для тих, у кого «не набита рука», оформлення наукових праць викликає складнощі, аж до відмови у публікації через порушення вимог.
Щоб не допустити такого сценарію, звертайтеся до компанії “SOER Publishing”. Вашу роботу буде підготовлено чинним кандидатом або доктором наук з освітою за профілем. За плечима наших авторів – величезний досвід публікацій в авторитетних журналах та підготовки статей «під ключ» з оформленням у стилі Чикаго і не тільки. Надаємо гарантії якості та безкоштовних доопрацювань. У нашій компанії можна замовити статтю Scopus, Web of Science та фахові статті ВАК для публікації.
