Політика відбору джерел для індексації в Scopus

Зміст

 

Scopus міцно асоціюється з масштабністю і високою якістю контенту. Це результат грамотної політики відбору джерел для індексації. На сьогоднішній день рецензується близько 25 тисяч наукових журналів і встановлено співпрацю з 5 тисячами видавництв.

 

Охоплення матеріалу максимально широке, а кількість записів досягла 60 мільйонів. Однак будьте впевнені, що вже через рік ця цифра досягне 63 мільйонів. Такий темп зростання встановлений на сьогоднішній день. Абсолютно точно кількість і швидка динаміка не погіршує якість.

 

Види джерел для індексації

 

Весь матеріал, який формує зміст наукометричної бази, підрозділяється на три категорії:

 

  1. Не періодичні видання.

Ця група наукових матеріалів складається з видань з присвоєним унікальним ідентифікаційним номером – ISSN. Категорія включає різновиди монографій, збірників, підручників, довідників. Однак до НЕ періодики не належать звіти, патенти і неперіодичні доповіді конференцій й книжкові серії.

 

  1. Періодичні видання.

Такими вважаються тільки ті видання, які мають присвоєний номер ISSN. Це не поширюється тільки на деякі доповіді конференцій, які підпорядковуються іншому алгоритму публікації.

 

Ця категорія поділяється на кілька підкатегорій:

  • Журнали в друкованому або електронному вигляді. Це інформаційна основа наукометричної бази. Їх питома вага найбільша, і попит на такий ресурс теж. Якщо виданню присвоєно унікальний цифровий номер і є повний збіг критеріїв відбору, в цю категорію може бути включений фактично весь асортимент періодики.
  • Журнали спеціалізованих категорій. До таких джерел відносяться видання-періодики, профілем яких є конкретні наукові галузі, новинного й рекламного змісту, статті з гостроактуальними темами. Попит на такі матеріали активно простежується у категорії вчених-фахівців вузького профілю.
  • Книжкові видання та серії, якщо у них є присвоєний номер ISSN. У такій ситуації кожному тому або випуску надається статус самостійного об’єкта.
  • Підсумки конференцій. Така періодика спеціально випускається у формі окремих збірок та видань. Вони зосереджують результати наукових зустрічей.

 

  1. Інші матеріали

Інформаційна складова Скопус складається також з вторинних записів і патентів. Частково вони відносяться до вторинної документації, що не проходять індексацію, але цитуються. Це старі журнали, книги тощо. Що стосується патентних записів, їх кількість перевищила 40 мільйонів осіб. У своїй більшості ці дані зібрані від п’яти найбільших організаціях, котрі спеціалізуються на патентах.

 

Особливості формування матеріалів Скопус

 

Внутрішня політика наймасштабнішої наукометричної бази – максимально прозорі і обґрунтовано жорсткі критерії відбору контенту. Звичайний пошук з офіційного сайту видає кілька десятків тисяч видань.

 

Запити розглядаються компетентним уповноваженим органом – Консультаційним комітетом CSAB. Саме на цю структуру покладено обов’язок формувати змістовну частину контенту. Компанія стверджує рішення про індексацію нових видань на підставі вердикту цього органу.

 

Склад Комітету формується з двадцяти вчених спеціалізованого профілю і десяти співробітників бібліотек. Всі вони мають вузьку спеціалізацію і є професіоналами своєї справи.

 

Для того, щоб заявник був включений в перелік рецензованих матеріалів Scopus, формується запит шляхом заповнення спеціальної форми. Таку ініціативу може проявити будь-який представник наукової діяльності. Єдине обмеження – термін подачі заявки складає до 1 вересня поточного року. Якщо відповідь позитивна, видання буде вважатися включеним в перелік з початку наступного року.

 

Обов’язковий список критеріїв для джерела

 

Джерела рецензування Scopus відбираються шляхом перевірки відповідності на ряд обов’язкових вимог:

  • наявність рецензованого контенту в змістовній частині;
  • присвоєння номера ISSN;
  • наявність належної реєстрації;
  • актуальність матеріалу в контексті міжнародної аудиторії;
  • зрозумілість і доступність контенту;
  • наявність анотації англійською мовою;
  • наявність заяви з питань, присвяченим видавничій етиці.

 

В основу оцінки беруться кількісні та якісні параметри. Експертна рада орієнтується на такі критерії, як актуальність, значимість матеріалу, доступність, грамотність, унікальність, правильність оформлення, регулярність. Цей список є базовим і умовним, але не вичерпним. Він набагато ширше в кожному конкретному випадку.

 

Springer – лідер серед 8 тисяч включених в Скопус видань. Для цієї мережі наукових видавництв характерний високий рівень. Індексування не завжди є досяжною метою. Відсоток відмови дуже високий.

 

Головні причини відмови в індексації зводяться до наступних пунктів:

  • відсутність періодичності, не включення звітів і книг в книжкову серію;
  • недостатня активність публікації;
  • дефіцит масштабності, відсутність мінімум 40 публікацій;
  • матеріал порушує норми законодавства і охоплює заборонені теми;
  • неактуальність охопленого контенту, наприклад, матеріалів, датованих 1970 роком і раніше.

 

Незважаючи на значну кількість індексованих журналів в Scopus, це всього лише 2% всіх наукових журналів, які існують в світі. До слова, їх кількість вимірюється кількома сотнями тисяч. Цим підтверджується бездоганна авторитетність і висока якість.

 

На сьогоднішній день ситуація в світі така, що видавнича діяльність знаходиться під монопольним впливом трьох гігантів. Один з них – видавничий дім Elsevier. Саме він є засновником Скопус і на сьогоднішній день саме йому належить чверть всіх опублікованих на ресурсі наукових статей.

Замовте публікацію наукової статті прямо зараз

Залиште відгук

Ваш e-mail не буде опублікований