Секрети написання наукової статті

Написання наукової статті – той вид діяльності, з яким стикаються усі аспіранти та вчені. Люди, які мають стаж роботи в галузі науки або викладання, зазвичай легко справляються з таким завданням (було б час і бажання). А ось для тих, хто тільки відкриває собі цей захоплюючий світ, завдання може здатися досить складним, із зірочкою, так би мовити. Адже наукова стаття – це праця, що публікується в періодичному журналі та є на виду у всіх. Це вам не реферат чи доповідь, яку побачить лише викладач та послухають одногрупники. Тут усе серйозно. Автору треба підготувати хороший текст, за який буде не соромно, оформити його за всіма канонами, а що найголовніше – отримати схвалення редакції (згоду) на публікацію.

У ході роботи над статтею у людини виникає безліч різних питань щодо вибору теми наукової статті, її структури тощо. У цій статті розберемося з цими і не лише питаннями.

Як вибрати тему наукової статті?

Якщо говорити про аспірантів та молодих вчених, то їх “шлях” передбачає виконання дослідження у рамках теми своєї дисертації. По-перше, людина, що з наукою нещодавно не знає всіх підводних каменів і не може настільки добре орієнтуватися у тій чи іншій сфері, щоб відразу визначити актуальну тему. По-друге, їй це в принципі робити не потрібно, адже для допуску до захисту дисертації потрібні ті статті, які відповідають її темі.

Та й у принципі, поверхневі дослідження мало кому цікаві, адже їхня практична значимість і цінність перебувають під питанням. Звичайно, можна попросити свого наукового керівника порадити тему, але це не зовсім логічно, адже вона має бути цікавою для автора, а не лише відповідати “трендам”. Що, з іншого боку, теж недобре, адже швидше за все робіт на тему буде багато і всі вони конкуруватимуть між собою за цитованість.

Але навіть якщо ви розумієте, що тематика буде пов’язана з дисертацією, далеко не завжди від цього стає легше. Тут актуальність набуває інший момент – тема або заздалегідь визначається попередніми виконаними роботами, або зовсім новою. Перевагою грамотного наукового підходу є спадкоємність досліджень у рамках однієї тематики – це коли людина продовжує обрану і вже досліджену нею раніше тему, розвиває суміжні аспекти тощо. Це дозволяє глибше вивчити вибрану тему.

Що стосується вчених “зі стажем”, то вони можуть не прив’язуватися до теми кандидатської чи докторської та писати просто те, чого душа бажає і що знаходиться “на хвилі”. Люди, які мають досвід роботи у певній сфері, можуть дати аналіз явища, цікаві рекомендації і не тільки. Адже цілком природно, що протягом усіх років роботи вони поглиблювали свої знання та вдосконалювали навички у роботі.

Якщо ідей зовсім немає, слід піти в бібліотеку і добре промоніторити інтернет. У періодиці ви зможете побачити, які теми викликають інтерес у ваших колег і досліджуються ними.

Структура наукової статті

Після вказівки УДК, відомостей про автора та теми наукової статті необхідно прописати такі пункти роботи:

• Анотація. Тут потрібно прописати коротке резюме роботи, вказати, яке питання було вивчено, які висновки були отримані тощо. Обсяг анотації зазвичай становить не менше 1800 знаків (на сайті видання зазвичай вказується мінімальний обсяг, який потрібно вказувати в цій частині статті). Для написання анотація застосовуються такі мовні кліше: “ У роботі автор вивчив…”, “У статті було проаналізовано…” тощо.
• Ключові слова. Це, мабуть, найменший, але важливий пункт статті. Від того, наскільки правильно будуть підібрані ключові слова, багато в чому залежатиме успіх статті. Ключі потрібні для того, щоб стаття траплялася на очі тим, кому вона справді потрібна. Чим релевантнішими будуть ключі, тим більше статтю знаходитимуть “потрібні люди”, а це, у свою чергу, позитивно впливатиме на цитованість;

Анотація та ключові слова також подаються додатково англійською мовою.

• Актуальність теми. Тут треба прописати, чому дана тема була обрана, яке значення вона має для суспільства тощо. Необхідно ретельно продумувати кожне слово, адже перші речення багато в чому задають тон роботи та формують думку про автора.

Використовувати цитати авторитетних авторів у вступі не заборонено, проте все ж таки рекомендується уникати цього. Написати кілька вступних речень красиво, не вдавшись до запозичення насправді не так вже й складно.

• Мета роботи. Формулювання мети має бути чітким і лаконічним без будь-яких абстрактних моментів. Тут висловлюється головна ідея даної публікації, що істотно відрізняється від сучасних уявлень про проблему, яка доповнює або поглиблює відомі підходи; звертається увага на введення у науковий обіг нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей чи уточнення раніше відомих, але недостатньо вивчених. Читач зможе краще оцінити докази, викладені автором у статті, якщо він знатиме на досягнення якої мети вони спрямовані.
• Предмет та об’єкт дослідження. Об’єкт є частиною наукового знання, з якою дослідник має справу, він абстрактніший. Предмет дослідження – це окремий аспект проблеми, який слід конкретизувати. Кожен із них повинен займати не більше 1 речення у тексті.
• Методологія. Слід прописати коротко, які методи були використані для вирішення того чи іншого аспекту проблеми. Цей пункт журнали часто розглядають як факультативний.
• Основна частина. У цій частині наукової статті висвітлюються основні положення та результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв’язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора у досягнення та реалізацію основних висновків.

При викладі аналізу основних результатів досліджень не варто повторювати опис чужих результатів, якщо вони у вступі – відішліть читача до них. Якщо у вступі проблема сформулювала як питання, то здебільшого на нього обов’язково потрібно відповісти. Слід критично підходити як до чужих результатів досліджень, так і до власних. Наприклад, слід частіше ставити запитання: “Чи можна спростувати мою гіпотезу? Чи можна пояснити мої результати інакше?

• Висновки. Зазвичай це 1-2 абзаци, в яких автор підбиває підсумок виконаної роботи та визначає вектор подальших досліджень.
• Список використаних джерел.

Вимоги до оформлення наукової статті

Щоб стаття була прийнята редакцією періодичного видання, вона повинна бути не просто актуальною, унікальною тощо, але й правильно оформленою. Вимоги до оформлення можна побачити на офіційному виданні (найчастіше це розділ “Авторам”). Вони не надто відрізняються між собою і зазвичай припускають таке:

• вказівку УДК (найкраще звернутися з цим питанням до співробітника бібліотеки);
• вказівка ​​відомості про автора (місце роботи, науковий ступінь тощо, для тих, хто не має ступеню, обов’язкового є вказівка всіх даних про наукового керівника);
• прописування додатково анотації та ключових слів англійською (академічною) мовою;
• текст статті варіюється в діапазоні від 8 до 20 сторінок;
• використання шрифту Times New Roman, розмір 14, 1,5 – міжрядковий інтервал;
• оформлення списку використаних джерел відповідно до ДСТУ.

Правила наукового стилю під час написання статті

1. Слід чітко уявляти потенційного читача статті, у зв’язку з чим слід писати спеціально для нього в манері не надто технічною, але й не тривіальною. Потрібно вживати прості слова та прості конструкції. Писати бажано короткими реченнями, але не такими, щоб створювати ефект стаккато. Для запобігання цьому використовують зв’язування двох речень.
2. Слід уникати вживання понять, які можуть трактуватися подвійно, без вказівки того, а як усе ж таки відбуватиметься інтерпретація.
3. Недоцільно в статті ставити риторичні питання (хоча іноді це буває і фішкою автора, його особливою манерою – головне не надто захоплюватися таким), повинні переважати оповідальні речення. Не слід перевантажувати текст цифрами 1, 2 тощо при переліках тих чи інших думок, положень. Список елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх один від одного крапкою з комою. У тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі тощо.
4. Не варто зловживати іноземними термінами та поняттями, якщо в українській мові існують їхні еквіваленти (виняток – філологія, коли це обумовлено особливостями питання, що вивчається).
5. Цитати у статті використовуються дуже рідко. Краще відзначити основну ідею та дати посилання на джерело.

Будь-яке дослідження, будь-яка публікація – те, що потребує час та сили. Де знайти час на те, щоб зробити роботу якісно та не вдарити обличчям у бруд? Забути про відпочинок та сім’ю, та оселитися в бібліотеці? Звичайно ж ні.

Якщо часу на все не вистачає, але утискати себе в чомусь не хочеться найкраще замовити статтю Скопус (категорія А) або іншу наукову статтю в компанії «SOER Publishing». Компанія співпрацює лише зі справжніми професіоналами своєї справи і тому може похвалитися бездоганною якістю підготовки наукових праць такого плану. Роботи відрізняються практичною цінністю, виконуються академічною англійською, відповідають вимогам видань за унікальністю і не тільки. Також «SOER Publishing» може похвалитися пунктуальністю авторів та наданням послуг за цілком демократичними цінами, що сьогодні важливо.

• Чи компанія гарантує якість свої роботи?

Так, якщо редакція журналу відмовиться прийняти роботу (це швидше виняток із правила), то автори вносять правки в роботу абсолютно безкоштовно.

• Статті яких напрямків приймають автори компанії на доопрацювання?

“SOER Publishing” співпрацює з величезною кількістю авторів по всій країні, і тому компанія із задоволенням візьметься за виконання проекту з педагогіки, економіки, психології, медицини, юриспруденції, управління, філології і не тільки.

• Чи надає компанія SOER Publishing систему бонусів для клієнтів?

Так, при замовленні вищезгаданої послуги на наступну публікацію замовник матиме знижку.