Публікація наукових статей – те, що супроводжує вченого протягом усієї його кар’єри. Подаючи пакет документів для участі в грантовій програмі і не тільки дуже легко забути про щось, особливо це стосується тих, хто постійно публікує роботи і хто має їх величезну кількість. Молоді вчені зазвичай пам’ятають усі свої праці, а ось ті, хто в науці давно, легко можуть щось випустити з уваги, саме тому зберігати їх в електронному репозитарії – просто чудова ідея. Сьогодні таких репозитаріїв є чимало. У цій статті ми поговоримо про Google академію.
Google Scholar є популярною системою, яка дозволяє знайти наукові публікації студентам, аспірантам та науковим співробітникам. Тут вони можуть знайти не просто список таких публікацій, а й ознайомитися з текстами статей, дисертаційних досліджень та відстежувати цитованість робіт.
Google Academia Scholar – молодий ресурс (якщо порівнювати його з базами Скопус або WOS), Google академія була створена в 2004 році. Однак його популярність дуже швидко зростає. В основі зібрані різні публікації, розміщені за допомогою технології оцифрування опублікованих раніше наукових праць. Призначення Google академії аналогічне платформ Скопус або Web of Science. Вчені розміщують результати своїх досліджень на даній платформі з метою:
- пошуку однодумців щодо подальших спільних досліджень;
- підвищення своїх шансів у боротьбі за гранти;
- пошук роботодавця тощо.
Пошукові роботи системи сканують мережу регулярно і тому база оновлюється постійно. При цьому їх “цікавлять” тільки ті публікації, які мають формат наукової статті – різні огляди, блоги, статті новин або художні книги “пролітають” повз. Також систему поповнюють партнерські організації – різні журнали та видавництва.
Що таке Google Scholar Академія?
Google Академія є зручним сервісом, що дозволяє ознайомитися з текстами різних наукових праць (статей, монографій, тез). Їх можна використовувати в процесі навчання, написання курсових та дипломних робіт, підготовки наукових статей для публікації у журналах категорії “Б”, у журналах, що індексуються міжнародною наукометричною базою Скопус тощо. Це надзвичайно зручно, адже отримати доступ до системи можна з будь-якої точки світу – зі смартфона чи комп’ютера. Відповідно, щоб знайти інформацію для своєї роботи, не треба буде їхати до бібліотеки – все можна почитати у комфортний для себе час у зручному форматі.
Пошук літератури в Google Академії здійснюється за такими параметрами:
- за автором. Тут є нюанс – буває таке, що автори в процесі роботи над матеріалами можуть змінити написання імені та прізвища англійською (причини можуть бути різними, але нас це не стосується) і тому шукати варто по-різному. Це дозволить охопити всі варіанти робіт конкретного автора (наприклад, ім’я “Анастасія” може бути написане Anastasiya, Anastasiia, Nastya;
- за найменуванням публікації – всього пару кліків і потрібна робота вже перед вашими очима;
- на тему дослідження. Якщо ви шукаєте не конкретну роботу, а підбираєте літературу на тему, тоді вам варто вводити просто ключові слова в пошук.
Зручна система фільтрів, реалізована на сайті, дозволяє відсортувати результати пошуку відповідно до заданих параметрів (можна вибрати діапазон дат, увімкнути цитування тощо). Результатом кожного пошуку є інтерактивний перелік посилань, перехід за якими дозволяє відкрити повний текст документа, який зацікавив користувача даного ресурсу.
Також система дає відслідковувати появу нових статей, тез та інших наукових праць з обраної тематики. Щоб скористатися цим функціоналом, потрібно сформулювати пошуковий запит і створити оповіщення, вказавши електронку.
У деяких випадках доступ до тексту статті може бути обмежений. Це пов’язано з тим, що деякі роботи авторів доступні лише у платній версії передплати того чи іншого видання.
Як зареєструватись у Google Scholar?
Щоб успішно пройти реєстрацію в Google Академії, потрібно для початку створити обліковий запис у пошуковій системі Google. Після створення облікового запису необхідно заповнити профіль у Google Scholar. Заповнення передбачає вказівку таких даних, як:
- Персональні дані дослідника;
- Місце роботи вченого – це дозволяє “просувати” як себе, так і науковий заклад;
- Адреса електронної пошти;
- Сферу наукових інтересів автора.
Після того, як профіль буде підтверджено, Google академія автоматично додасть до профілю публікації автора. Щоб дані були правильними, варто вручну перевірити список – це необхідно для того, щоб унеможливити роботи однофамільців. Профіль Google Scholar Citations має зручну систему керування, яка дозволяє:
- редагувати список власних робіт – додавати останні опубліковані статті, монографії, книги;
- формувати масу посилань на ті статті, які були опубліковані;
- надавати інформацію про наукометричні параметри статей;
- автоматично повідомляти автора про появу нових публікацій у мережі.
Переваги та недоліки сервісу Google Scholar
Серед переваг Google Академії можна виділити наступні:
- Зручний інтерфейс, який дозволяє всього за кілька кліків знайти потрібну інформацію.
- Сервіс дозволяє самому автору, керівництву ВНЗ та й взагалі всім тим, кому це може бути цікаво, відстежити “ефективність” роботи вченого, статистику цитування.
- На платформі відстежуються статистика цитування, h-індекс, i10-індекс. Щоб отримувати інформацію про зміни, достатньо поставити прапорець у відповідній графі.
Недоліками системи є:
- неповне охоплення публікацій – додавати статті вручну не дуже зручно, а система “тягне” не все,
- включення матеріалів низької якості,
- необхідність витрати великої кількості часу на пошук дійсно вартісного матеріалу. Наукова праця, яка дійсно заслуговує на увагу, може бути “схована” серед купи інших матеріалів.
Як дізнатися Google Scholar Citations ID?
Інструментом, який дозволяє ідентифікувати автора на Google Академія служить його персональний номер. Цей номер є унікальною комбінацією букв та цифр. Його легко визначити – треба перейти на сторінку профілю та подивитися в адресний рядок. Після user= і йтиме номер.
Щоб профіль був привабливим, слід регулярно публікувати результати своїх наукових досліджень. Але всі чудово розуміють, що не завжди є натхнення на написання робіт, та й часу зазвичай дуже мало. Адже наука наукою, а крім цього вчений має ще багато інших завдань – проведення досліджень, підготовку до лекційних занять, перевірку лабораторних робіт і не тільки. Якщо все робити на “відмінно”, то є ризик забути про те, що таке відпочинок та постійно проводити вільний час у бібліотеці чи за комп’ютером. Саме тому гарною ідеєю буде замовити зарубіжну публікацію.
Компанія «SOER Publishing» надає своїм замовникам найкращі умови співпраці:
- кожна стаття, підготовлена її авторами, вирізняється високою якістю виконання. Матеріал є унікальним, у ньому немає плагіату, інформація відрізняється практичною цінністю та теоретичною значимістю. Окремо варто відзначити той факт, що автори забезпечують академічний переклад роботи на англійську;
- цінова політика є демократичною. Публікація коштує приблизно 150 доларів. Однак, варто зазначити, що ціна зразкова, адже все залежить від спеціальності, обраної теми дослідження, індивідуальних вимог видання;
- європейський рівень обслуговування. Менеджери компанії завжди готові надати вичерпну консультацію з питань співробітництва, розповісти про умови оплати замовлення, обговорити умови підготовки роботи та погодити найкомфортніші умови для замовника;
- пунктуальність авторів. Всі роботи готуються в обумовлений термін, тому ви можете не перейматися тим, що делегування завдання фахівцям може якось створити перешкоди в реалізації ваших планів. Адже ситуації бувають різні й іноді зарубіжної публікації не вистачає саме для отримання вченого звання доцента або отримання можливості виступити рецензентом дисертаційного дослідження аспіранта;
- широкий спектр доступних спеціальностей. У нас ви можете замовити статтю з менеджменту, медицини, педагогіки, техніки, філософії, соціології, інформатики, юриспруденції та не тільки. Автори, з якими співпрацює компанія, є фахівцями з різних галузей знань і тому кожна робота – це не просто “суха” теорія, а й цікаві приклади з практики та актуальні шляхи вирішення тих чи інших проблем.
- Що дає зарубіжна публікація її автору?
Публікувати результати досліджень за кордоном слід тим, хто хоче домогтися визнання в наукових колах та розвиватися у вибраній професії. Такі статті необхідні отримання вченого звання доцента тощо.
- Скільки часу потрібно на підготовку статті для публікації за кордоном?
Все залежить від того, якими базами індексуватиметься опублікована стаття. Наприклад, індекс Копернікус набагато простіше у цьому плані, ніж Скопус. До Скопуса потрапляють роботи, які мають унікальність не менше 90-95% – досягти такого шикарного результату вкрай складно, тому такі статті треба писати близько 3-4 місяців, інші можна підготувати і за місяць. Проте, все індивідуально – багато чинників впливає процес написання (зокрема спеціальність, індивідуальні вимоги видання, куди подається робота тощо).
- Яким має бути показник унікальності статті, щоб вона була у Google академії?
Google академія не встановлює будь-які вимоги до показника унікальності статей, що розміщуються – в базу потрапляє все, що було опубліковано в різних журналах.
- Чи обов’язково вченому мати реєстрацію в Google академії?
Ця вимога на законодавчому рівні, звичайно ж, не прописана, проте керівництво ВНЗ, як правило, наполягає на створенні профілів науково-педагогічними співробітниками. Це дозволяє відстежувати якість їх публікацій та індекс цитованості. Дані показники використовуються прийняття рішення про укладення договору з викладачем і не лише.
