Щоб досягти успіху в науковому середовищі, стати впізнаваним і шанованим співробітником лабораторії або дослідницького центру, слід регулярно публікувати результати своїх досліджень у різних періодичних виданнях. Інакше як ще заявити про себе? Як знайти співавторів для майбутніх наукових досліджень? Як претендувати на отримання грантів? Та й узагалі, як просуватися кар’єрними сходами, відповідаючи критеріям, що висуваються до майбутніх доцентів, професорів тощо? Відповідь очевидна. Втім, усе не так просто.
Статті мають не просто друкуватися, вони мають “працювати” на свого автора. Щоб вони приносили користь, опубліковані матеріали мають бути якісними. Під якістю потрібно розуміти актуальність теми, практичну цінність і теоретичну значущість статті для науки. Результати досліджень мають бути унікальними, корисними і не бути компіляцією чужих думок. Складність полягає в тому, що статті вирізняються відносно невеликими обсягами, і тому на 8-10 сторінках необхідно розмістити лише “вичавки” і лише цінні висновки, ознайомившись з якими читач зможе більш-менш розібратися в якомусь питанні.
Якщо стаття буде цікавою і на неї посилатимуться студенти та інші науковці у своїх роботах, то рейтинг науковця зростатиме (підвищуватиметься рівень цитованості на Google Scholar і не тільки). Здавалося б, усе логічно і просто, але є ще декілька нюансів. Успіх значно залежить від того, де буде опубліковано роботу і наскільки правильно підібрані ключові слова. У цій статті розглянемо нюанси правильного вибору наукового журналу, розберемося з індексацією та академічною репутацією журналу.
Огляд наукових журналів
Дотепер опублікувати наукові статті можна в журналах різних видів: є журнали “у відкритому доступі”, є ті, які доступні за передплатою для читача. Основна відмінність таких видань від традиційних полягає в тому, що робота журналів Open Access заснована на стягуванні оплати за розміщення матеріалів з автора наукової роботи. Читач же отримує можливість безоплатно ознайомитися з текстом, що його цікавить. Для авторів такі публікації цікаві через те, що цитованість у такому разі найімовірніше зростатиме швидше. Адже читачі далеко не завжди готові платити гроші за прочитання матеріалів, особливо коли вони не впевнені, що стаття релевантна їхнім науковим пошукам.
Щодо відбору статей за змістом виокремлюють рецензовані журнали і такі, що не належать до цієї групи. Рецензований журнал передбачає, що оцінку наданому матеріалу дає не лише редакція, а й незалежний експерт, який користується довірою та повагою в певній сфері.
Залежно від цільового призначення наукові журнали поділяють на: науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні.
Тому перш ніж подавати матеріали, варто ознайомитися з особливостями конкретного видання та оцінити перспективи. Наприклад, публікації в наукових журналах категорії “Б” потрібні для допуску до захисту дисертації, а також для відповідності в майбутньому Ліцензійним умовам провадження викладацької діяльності. А ось статті Scopus або WOS потрібні для того, щоб стати відомим у наукових колах, претендувати на отримання гранту, отримання вченого звання доцента тощо.
Планується внесення змін до законодавства, яким регулюється порядок присвоєння наукових ступенів. Незабаром планується зробити допуск до захисту кандидатської дисертації тільки за наявності статті, що індексується Scopus або WOS.
Академічна репутація журналу
Важливо, щоб журнал мав хорошу репутацію і не був замішаний у жодних конфліктах (публікація статей, у яких після було виявлено плагіат тощо). Також слід звертати увагу на impact factor журналу (чисельний показник цитованості статей, опублікованих у цьому науковому журналі).
Сюди ж варто віднести градацію журналів на категорії:
- А – найбільш “модні” та авторитетні журнали. Вони індексуються наукометричними базами WoS і Scopus, які є визнаними в усьому світі;
- Б – журнали, так званого “середнього класу”. Вони включені до профільних міжнародних наукометричних баз і допомагають вченому досягати багатьох поставлених перед ним цілей. Публікації в журналах такого рівня потрібні для отримання допуску до захисту дисертації, присвоєння вченого звання доцента, відповідності Ліцензійним умовам провадження викладацької діяльності і не тільки;
- В – журнали, які були виключені з категорії “Б” і “А” на 2 роки. Якщо протягом цього періоду видання не отримали вищевказані категорії, то вони виключаються зі списку і більше не вважаються профільними. Для вченого публікація в таких виданнях не особливо цінна.
Найбільш “привабливими” для вченого є журнали категорії “А”. Однак потрапити до них доволі складно і розміщення матеріалів обходитиметься зовсім недешево. Публікації, які індексуються наукометричними базами Scopus і WOS, мають бути:
- унікальними (поріг унікальності зазвичай встановлюється на рівні 90-95%);
- без плагіату в будь-якому його прояві;
- оформленими відповідно до міжнародних стандартів;
- опублікованими англійською мовою (академічною).
Щоб підготувати якісний матеріал, який редакція прийме до публікації, доведеться дуже постаратися. Але зате такі статті дають змогу знайти однодумців, не обмежуючись однією країною, стати більш відомим у наукових колах тощо.
Відповідність тематиці та галузі
Варто зазначити також і те, що стаття має бути не просто розміщена в хорошому журналі, а й повинна повністю відповідати його тематиці. Погодьтеся, що жоден юрист не буде шукати матеріали по системі оподаткування в медичному журналі. Перш ніж подавати статтю до редакції, необхідно вивчити його область досліджень, релевантність для своїх робіт. За ідеєю редакція сама не прийме статтю, яка не відповідає її тематиці, втім ситуації бувають різні – часом є матеріальна зацікавленість видання і необхідність добиратися матеріалу в найкоротші терміни для якнайшвидшого випуску журналу. Якщо стаття не відповідатиме напряму журналу, то вона не потрапить на очі тим, кому вона буде корисна. Як результат – відсутність цитованості і всього їй супутнього.
Будь-яка наукова праця потребує часу та сил на підготовку. Далеко не завжди вдається їх знайти, та й робота потребує натхнення. Якщо публікація потрібна вже з об’єктивних причин (необхідно отримати допуск до захисту дисертації або від неї залежить отримання вченого звання доцента), то гарною ідеєю буде звернутися до фахівців “SOER Publishing”. У них можна замовити публікацію Scopus на найприємніших умовах. Послуга передбачає перевірку тексту, його оформлення відповідно до вимог конкретного видання, редагування в міру необхідності, переговори з редакцією тощо. Замовляючи послугу в нашій компанії, ви можете бути впевнені в бездоганному результаті – автори дотримуються всіх вимог, а інші співробітники підбирають видання, зважаючи на потреби клієнта та його фінансові можливості (публікація в журналі коштує зазвичай від 500 доларів і до кількох тисяч).
- Чи можна подавати матеріали в кілька журналів одночасно?
Ні, це є порушенням. Публікувати одну й ту саму статтю в кількох журналах не можна, єдине, якщо вам терміново потрібна публікація, то ви можете “спробувати вдачу” в різних виданнях і оплатити публікацію там, де строки перевірки та розміщення будуть меншими. Після того, як статтю буде прийнято, з іншими журналами стосовно неї ви не зможете співпрацювати.
- Скільки часу видання перевіряють статтю перед тим, як дати відповідь автору?
Усе залежить від категорії журналу, періодичності його випуску тощо. Коли йдеться про журнали категорії “Б”, то відповідь зазвичай надсилають протягом 2-3 тижнів. Що стосується журналів “Scopus” і WOS, то тут іноді доводиться чекати півроку і навіть рік. Це пов’язано з тим, що в такі журнали подають матеріали вчені з різних країн, і вимоги до статей набагато вищі, тому і перевірка більш скрупульозна виходить.
