Чому всі говорять про Scopus, а не про Web of Science?
Коли в українському науковому середовищі заходить мова про публікації, найчастіше звучить одна магічна назва — Scopus. Ніби це єдиний спосіб «стати визнаним науковцем», отримати категорію А чи підняти індекс цитування.
Scopus перетворився майже на культ: якщо у вас є стаття там — ви «в науці», якщо немає — ніби й не існуєте. Саме тому більшість молодих дослідників і викладачів навіть не замислюються, що альтернатива існує.
Але чи справді все так однозначно? 🤔
Насправді поряд зі Scopus існує ще одна наукометрична база цитування — Web of Science (WoS). Вона має не менший авторитет, а її історія навіть довша за історію Scopus. Більше того: у деяких випадках публікуватися у WoS простіше, швидше й дешевше, ніж у Scopus.
Вимоги МОН щодо публікації у журналах категорії А
Усі викладачі й науковці вже давно знають: якщо хочеш атестуватися, отримати звання чи підтвердити ліцензійні вимоги — треба мати статті у виданнях категорії А.
Міністерство освіти і науки чітко визначає: до цієї категорії належать журнали, що індексуються Scopus або Web of Science Core Collection. Тобто ключове слово тут — «або».
Але що ми маємо на практиці? 90% дискусій і рекомендацій зводяться виключно до Scopus. І в результаті формується переконання: «якщо немає Scopus — то й публікації не існує». Хоча в офіційних документах МОН чорним по білому зазначено — WoS має таку ж силу.
Як сформувався міф, що «рахується тільки Scopus»
Десятки семінарів, наказів і звітів за останні роки зробили з Scopus справжній «золотий стандарт». У наукових колах він став синонімом успішної публікації: мовляв, якщо стаття в Scopus — це престиж, а якщо десь інакше — «не рахується». Цей образ настільки вкорінився, що навіть досвідчені викладачі часто автоматично відкидають інші можливості. Причин кілька.
- Мода й інерція. Кілька років тому університети почали масово вимагати Scopus, і цей бренд став символом престижу.
- Активний маркетинг. Багато компаній, які допомагають із публікаціями, просували саме Scopus, бо там більше журналів і легше створити попит.
- Брак інформації. Про Web of Science говорили значно менше, і навіть ті, хто чув, часто не знали різниці між «Core Collection» і другорядними індексами.
Чим WoS відрізняється від інших наукометричних баз
На перший погляд, усі наукометричні системи схожі: журнали, індексація, пошук, цитування. Але насправді Web of Science має власну “філософію”, яка відрізняє її від Scopus та інших баз. Якщо Scopus сьогодні — це «мас-маркет», де головне різноманіття та обсяг, то WoS завжди робила ставку на якість і відбірковість.
У науковому середовищі існує навіть своєрідна ієрархія: «у Scopus — добре, у WoS — ще краще». Звісно, це не універсальне правило, але такий образ сформувався не випадково. Адже критерії відбору, система оцінювання та традиції WoS задають планку, яка довго вважалася найвищим рівнем академічного визнання.
І саме тут проявляються ключові відмінності:
- Вік і авторитет. На відміну від Scopus (2004 р.), Web of Science має понад півстоліття історії.
- Якість відбору. Потрапити в Core Collection складніше, ніж у Scopus — але саме тому ця база вважається «елітною».
- Метрики. Якщо Scopus робить акцент на квартилях (Q1–Q4), то WoS — на Impact Factor, який і досі лишається «золотим стандартом» у багатьох галузях.
- Міжнародне визнання. У низці країн публікації у WoS навіть цінуються вище, ніж у Scopus.
Отже, Web of Science — це не просто «ще одна база». Це фактично основа сучасної наукометрії, яку не варто недооцінювати.
Публікація у Web of Science: чому це може бути простіше, ніж у Scopus?
Scopus — це ніби модний ресторан, де всі намагаються забронювати столик на вечір п’ятниці. Черга, ціни, очікування… І кожен думає: «ну а що робити, всі ж там». Але тут є пастка. Коли всі рвуться в одні й ті ж журнали, конкуренція стає шаленою: високі вимоги, довгі строки рецензування, а іноді й відмова без пояснень. Для багатьох молодих науковців або викладачів, яким потрібна публікація «на вчора», це справжнє випробування.
Web of Science — це інший підхід. Так, престиж ніхто не відміняв. Але тут немає тієї «гіперінфляції попиту», яка вже давно з’їдає нерви авторів у Scopus. У WoS можна знайти журнали, які не менш авторитетні, але подекуди більш відкриті для нових авторів, гуманітаріїв чи тих, хто не хоче витрачати статки на одну статтю.
І саме тому публікація у Web of Science часто виявляється швидшою, дешевшою й доступнішою, особливо для українських науковців. Ось кілька моментів, де WoS має переваги.
Вартість публікацій Web of Science: дешевше, ніж у багатьох Scopus-виданнях
Scopus сьогодні — це справжній ринок: чим більше попит, тим вищі ціни. Деякі журнали беруть по кілька тисяч доларів за публікацію, а open access у «топах» взагалі стає розкішшю. У Web of Science ситуація більш різноманітна: є дорогі журнали, але є й чимало видань з адекватними APC (Article Processing Charges). Ба більше — в окремих випадках можна знайти журнали WoS з безкоштовною публікацією, що для Scopus майже нереально.
Це важливий фактор для українських науковців, адже бюджети на дослідження обмежені, а університети рідко компенсують витрати на публікації. Таким чином, WoS відкриває двері для тих, хто не готовий вкладати тисячі доларів в одну статтю.
👉 У SOER Publishing ви можете замовити як публікацію у Scopus, так і у Web of Science. Вартість публікацій у WoS зазвичай нижча, але за якістю супровід, рецензування й кінцевий результат нічим не відрізняються. Тому багато наших клієнтів, порівнявши можливості, обирають саме Web of Science як більш вигідний варіант.
Швидкість рецензування та доступність open access
Ще одна перевага WoS — терміни рецензування. У деяких журналах статті розглядають швидше, ніж у Scopus, де автори іноді чекають по 9–12 місяців лише на першу відповідь.
Крім того, Web of Science активно розвиває open access. Це означає, що автор може опублікувати статтю так, щоб вона була вільно доступна світовій науковій спільноті — без платних підписок і обмежень. Для молодого науковця це шанс отримати більше цитувань і швидше заявити про себе.
А для університетів — додатковий плюс у міжнародних рейтингах, адже публікації, доступні у відкритому доступі, мають вищі показники переглядів і цитувань, що прямо впливає на інституційний імідж.
Scopus vs Web of Science — порівняння можливостей для авторів
Науковці часто ставлять ці дві бази поруч і питають: «А яка ж краща?». Проблема в тому, що однозначної відповіді тут немає. І Scopus, і Web of Science офіційно визнаються МОН, але кожна має свої нюанси: у вартості, вимогах та престижі. Саме ці дрібниці часто визначають вибір.
| Критерій | Scopus |
Web of Science (WoS) |
| Вартість публікацій | Висока: у журналах Q1–Q2 open access від 2000–3000$ і вище. Вартість дедалі зростає через попит. | Діапазон ширший: є дорогі журнали, але також доступні варіанти. Іноді публікації можливі безкоштовно (особливо у соціально-гуманітарних журналах). |
| Доступність для українських авторів | Через високі ціни й черги публікація стає бар’єром. | Більше шансів знайти видання з адекватною APC; легше «вписатися» у бюджет. |
| Швидкість рецензування | Тривало: очікування на першу відповідь 6–12 місяців — звичайна практика. | У низці WoS-журналів рецензування проходить швидше (3–6 місяців), а відмови на старті трапляються рідше. |
| Open Access | Дорогий, у престижних виданнях часто недосяжний. | Активно розвивається, є журнали з доступними APC або безкоштовними варіантами. |
| Вимоги до оформлення | Суворе дотримання IMRAD. Високі вимоги до англійської, стилю й літератури. Багато відмов через формальні помилки. | Теж IMRAD, але вимоги варіюються. У гуманітарних галузях більше гнучкості. Шанс пройти первинний відбір вищий. |
| Престижність | Популярний у Східній Європі, Україні та країнах Азії. Для багатьох університетів — головний критерій у звітності. | Має довшу історію й високий статус у США та Західній Європі. У грантових програмах WoS часто цінується вище. |
| Тематика журналів | Переважають STEM-напрями: техніка, медицина, природничі науки. | Більше журналів з гуманітарних і соціальних наук. Є багато міждисциплінарних видань. |
| Конкуренція | Величезна: усі «біжать» у Scopus, черги й високий відсоток відмов. | Нижча: менший «ажіотаж», тому більше шансів для авторів із різних дисциплін. |
👉 Висновок простий: Scopus — це бренд, але WoS часто виявляється доступнішим і практичнішим. Для молодого науковця WoS може стати не просто альтернативою, а реальним шансом швидше закрити вимоги МОН і водночас отримати міжнародне визнання.
Кому найбільше підходять публікації у WoS?
Web of Science — це не лише «ще один варіант». Для багатьох категорій українських науковців саме ця база може стати найзручнішим і найшвидшим шляхом до категорії А.
- Молоді вчені й аспіранти. Для тих, хто тільки починає свій шлях у науці, публікація у WoS може стати першим серйозним кроком у міжнародний простір.
У Scopus часто відмовляють через дрібні недоліки в оформленні чи недостатню кількість експериментальних даних. У WoS більша кількість журналів, готових співпрацювати з молодими авторами, особливо у соціальних та гуманітарних напрямах. Це шанс зробити «стартову публікацію» без страху, що твою роботу просто загублять серед сотень відмов.
- Викладачі, яким потрібні статті для звітності. Для атестацій, конкурсів на посади чи підтвердження акредитації університету потрібні статті у журналах категорії А. І тут не важливо, WoS це чи Scopus — обидві бази однаково визнає МОН.
Тому викладачам часто немає сенсу йти найдорожчим і найскладнішим шляхом через Scopus, коли можна опублікуватися у виданнях із наукометричної бази WoS швидше й дешевше та спокійно закрити вимогу звітності.
Це практичний, раціональний вибір, який дозволяє заощадити ресурси й час.
- Гуманітарії та соціальні науковці. Якщо ви працюєте в галузі історії, педагогіки, філології, культурології чи соціології — шанс знайти «свій» журнал у Scopus значно нижчий. Там переважають технічні та природничі напрями.
У Web of Science ж є ширший спектр гуманітарних та соціальних журналів, а також міждисциплінарні видання. Це означає, що ваші статті будуть розглянуті у контексті вашої галузі, а не «притягнуті» до STEM-тематики. Тут ви отримуєте і престижність, і релевантність, і міжнародне визнання у своїй дисципліні.
Публікації у Web of Science як стратегія для українських науковців
У сучасних реаліях науковець не може орієнтуватися лише на одну наукометричну базу — навіть якщо ця база добре «розкручена». Так, Scopus залишатиметься популярною платформою для публікацій, але це зовсім не означає, що Web of Science — менш цінна чи менш престижна. Навпаки, грамотна публікаційна стратегія передбачає використання обох ресурсів, з урахуванням цілей, спеціалізації, бюджету та терміновості.
Для українських авторів важливо пам’ятати: МОН визнає публікації у виданнях категорії А, тобто тих, що входять або в Scopus, або в Core Collection Web of Science. Жодного з них не виділено як «кращий» — отже, вибір завжди лишається за вами. Якщо ви хочете закрити вимоги до атестації, захисту, підвищення кваліфікації чи грантової звітності — WoS абсолютно рівноцінна альтернатива. І в деяких випадках — навіть вигідніша.
Публікації у Web of Science — це не «компроміс», а усвідомлена стратегія, яка відкриває чимало перспектив. Особливо якщо ви працюєте в соціальних або гуманітарних науках, шукаєте доступніші APC або хочете зекономити час на етапі рецензування. Крім того, WoS досі залишається символом академічної поваги в університетах Західної Європи та США, а публікації тут можуть дати вагомий плюс до вашого CV чи аплікації на міжнародну програму.
👉 У компанії SOER Publishing ви можете замовити публікацію у Web of Science з повним супроводом: від підбору журналу до фінального індексування у базі. Ми чітко орієнтуємося в Master Journal List, перевіряємо Core Collection, розраховуємо строки, порівнюємо APC — і завжди пропонуємо найбільш раціональне рішення для кожного автора.
Web of Science — це не «план Б», це розумний, гнучкий і довготривало ефективний варіант. І якщо ви досі думали, що «рахується тільки Scopus» — можливо, настав час переглянути цю думку.
Комментарии закрыты.