Як підвищити свій індекс Хірша

Зміст

 

Індекс Хірша потрібний і важливий вченим, здобувачам наукових ступенів, професорам, початківцям, авторам, котрі публікуються. Це невід’ємний показник рівня цитованості та затребуваності, який якнайкраще характеризує значимість, авторитет, популярність, тобто, узагальнено кажучи, користь і корисність наукової статті.

 

Найбільш актуальне питання для авторів – як підвищити h-індекс і утримати його високий рівень. Способів безліч, але всі їх об’єднує одна загальна ознака – якість роботи. Зупинимося на найефективніших лайфхаках.

 

Спосіб 1. Актуальна тема, якісна робота

 

Це банальна, але універсальна порада. Тема повинна бути цікавою, відповідати часу, збігатися з профілем журналу. Є правило золотої середини: зовсім невивчений і сумнівний матеріал може відштовхнути користувачів, а надто заїжджена і широко розкрита тема – загубитися в числі конкурентів.

 

Пам’ятайте, що назву наукової статті читає в 100 разів більше користувачів, ніж анотацію і сам текст. Тому чим вдаліше буде сформульована тема, тим більша ймовірність, що вона зачепить і приверне увагу. Бажано вкластися в 12 слів. В даному випадку працює правило: зустрічають по одягу.

 

Спосіб 2. Великий бібліографічний список

 

У статтях часто цікава література, виноски, списки. Ці питання гостро актуальні для вчених всіх рівнів. Якісно складений бібліографічний список прямим чином впливає на рівень цитованості і сприяє якісному та швидкому пошуку. Важлива точність, правильність, достовірність, чіткість оформлення.

 

Спосіб 3. Взаємна цитованість

 

Вдалі колаборації спрацьовують і в науковій сфері. Дослідники практично завжди моніторять свій індекс Хірша і відстежують, які автори цитують їх роботи. У якості віддачі й подяки досить поширеним є зворотний зв’язок, який стане реакцією на вдалу публікацію або своєрідним «спасибі» за увагу до роботи. Із серії – баш на баш. Цей прийом не заборонений, і більш того, досить популярний.

povyshenie-indeksa-hirsha

Взаємна цитованість часто передбачає своєрідну «попередню змову» з колегами та іншими вченими. Такий прийом активно застосовується на основі однієї установи, навчального закладу. Таким способом підвищується сумарне цитування та, як наслідок, рейтинг цієї організації. Простежується також колаборація конкретних структур з окремими вченими та іншими організаціями.

 

Спосіб 4. Посилання на власні статті

 

Сам себе не похвалиш – ніхто тебе не похвалить. А чому б і ні, якщо власні роботи гідні цитування? Не соромтеся посилатися на свої ж статті, однак пам’ятайте про доречність.

 

«Самоцитування» як явище ніяк не підлягає покаранню. При цьому такий підхід можна розцінювати швидше тільки як додатковий, оскільки більшість баз дозволяють простежити h-індекс без обліку посилань на свої ж роботи. При цьому всі основні показники активності публікацій таку диференціацію не проводять. Додатковий бонус в наступному: читачі бачать й інші роботи автора, на які з високою ймовірністю також перейдуть, і які можуть процитувати.

 

Спосіб 5. Грамотна самореклама

 

Світ же якось повинен дізнатися, що ви підготували статтю? Так ось, рекламуйте. Особливо якщо матеріал дійсно заслуговує бути побаченим. Як це робиться? На високому рівні здійснюється розсилка оповіщення потенційної аудиторії, наприклад, колегам, які займаються подібною тематикою.

 

Додатково можна використовувати ресурси соціальних мереж і акаунтів. Особливо якщо ваші профілі безпосередньо пов’язані з відзначенням наукової діяльності. Більш того, багатьма іноземними журналами дана пряма рекомендація – заводити акаунти в Twitter. Передбачається, що на цій сторінці буде відображена інформація про публікації.

 

Спосіб 6. Повідомлення про статті в доповідях конференцій

 

Це цілком доречний і дієвий спосіб, який також можна розцінювати як саморекламу. При цьому конференції служать оптимальним майданчиком з потрібною цільовою аудиторією.

 

В рамках стендової або постерної доповіді цілком доречно розмістити посилання в кінці в списку літератури. При пленарній, усній доповіді можна згадати про опублікування результатів в конкретній статті і надати інформацію, де можна ознайомитися з матеріалом. Якщо є посилання на Twitter акаунт, його обов’язково потрібно відобразити.

 

Залиште достатньо часу для можливості ознайомлення з посиланням і джерелом, не перегортайте слайд, не поспішайте з промовою. Вдалим прийомом стане пропозиція надіслати текст статті, наприклад, особисто на електронну пошту, якщо питання зацікавило.

 

Спосіб 7. Реєстрація в ResearchGate

 

Це популярна соціальна мережа для вчених, яка функціонує по всьому світу. Там «всі свої», а цільова аудиторія підходить якнайкраще. На цьому майданчику можна публікувати власні роботи, анотації, коментувати, брати участь в обговореннях.

 

За рахунок такого способу істотно розширюється коло наукових контактів і відкривається доступ до наукових матеріалів, адже вихід на міжнародні бази є платним і фактично недоступним для молодих аспірантів.

 

Таким чином, якщо ваша наукова стаття не є у відкритому доступі, розмістіть її на РесерчГет і розширте, таким чином, цільове охоплення. Шанси на цитування максимально збільшуються.

 

Стаття 8. Використання можливості журналів відкритого доступу

 

Таких варіантів небагато, але вони є. Публікація в журналах «open access journals» звільняє потенційних читачів від необхідності платити за реєстрацію, користування, читання такого матеріалу. Тому читацька аудиторія автоматично розширюється і шанси на цитування підвищуються у багато разів.

 

При цьому нюансом є плата за публікацію. Це цілком розумна ціна для автора за такий зручний майданчик.

 

Спосіб 9. Особистий профіль Scopus, WoS

 

Це розкіш, яку можна назвати цілком виправданою. Особистий профіль в таких міжнародних наукометричних базах дозволяє прикріплювати до нього свої наукові роботи та перевіряти їх відображення над авторським ім’ям з певною періодичністю.

 

Переваг такого формату безліч. Перш за все, розрахунок індексу Гірша здійснюється за списком статей, які безпосередньо закріплені за конкретним автором. Крім того, для інших вчених, які цікавляться конкретною темою, значно спрощується завдання пошуку статей конкретного автора. З цією ж метою рекомендується оформляти профіль ORCID.

 

Спосіб 10. Вибір правильного журналу

 

Наукова стаття може підвищити індекс Хірша тільки в тій базі, в якій індексується журнал, який розміщує цю статтю. Тобто не можна розраховувати, наприклад, на високий показник h-індексу в Scopus якщо журнал рецензується тільки, наприклад, в WoS.

 

Рекомендується розміщувати матеріал тільки в журналах, які входять в актуальний перелік провідних наукометричних баз. Важливе значення має квартиль журналу: чим він вищий, тим авторитетніше видання і, отже, вище інтерес до його контенту.

 

Однак журнал з високим імпакт-фактором сам по собі не є запорукою успіху статті, яка розміщується, якщо тематика не відповідає профілю. Такий сценарій малоймовірний, оскільки ця умова є ключовою вимогою при розгляді заявки на публікацію.

 

Однак сценарій можливий, оскільки один і той же журнал може відноситися до декількох тематичних категорій. Тут важливо все проаналізувати і «влучити».

 

Спосіб 11. Використання однакових даних про автора

 

По можливості не міняйте прізвище при вказівці авторства, ретельно перевіряйте ідентичність вказівки ПІБ, особливо в англомовній версії. Оскільки саме профіль автора є найпоширенішим критерієм пошуку, розбіжність навіть в одній букві може знизити цитованість і ускладнити доступ до матеріалу.

 

Спосіб 12. Підготовка оглядових статей

 

Наукові статті такого формату більш популярні і розраховані на більш широку цільову аудиторію. Це джерело зосередження різноманітної інформації, яка може бути цікавою в багатьох аспектах. Таким чином, цитування максимально підвищується, що позитивно позначається на індексі Хірша.

 

Компанія «SOER publishing» допоможе вам підняти рівень цитованості та підтримати високий імпакт-фактор.

Замовте публікацію наукової статті прямо зараз

Залиште відгук

Ваш e-mail не буде опублікований