У червні 2026 року МОН оприлюднило оновлений перелік наукових фахових видань категорії Б, який діятиме протягом 2026–2029 років. Частина журналів підтвердила свій статус, частина не пройшла переоцінювання, а для авторів з’явилися нові вимоги та ризики, які варто враховувати під час вибору видання для публікації.

Для аспірантів, здобувачів наукових ступенів і науково-педагогічних працівників важливо не лише знати, які журнали залишилися в переліку, а й розуміти, як перевірити видання перед поданням статті, на що звертати увагу під час оцінки його надійності та як уникнути типових помилок.

Якщо ви ще не ознайомилися з новими вимогами до фахових видань категорії Б, рекомендуємо спочатку прочитати наш детальний огляд нових правил МОН на 2026–2029 роки. У цій статті ми зосередимося на практичних наслідках реформи та тому, як вона вплинула на вибір журналів для публікації.

Передісторія: чому МОН оновило перелік категорії Б

Оновлення переліку фахових видань категорії Б стало наслідком змін у вимогах до якості наукових публікацій. Протягом останніх років частина журналів працювала формально: приймала велику кількість статей, не завжди забезпечувала належне рецензування, прозору редакційну політику та відповідність сучасним міжнародним стандартам.

Саме тому МОН переглянуло підхід до формування переліку. Нові правила передбачають чіткіші вимоги до складу редакційної колегії, сайту журналу, DOI, відкритості публікаційної політики, дотримання академічної доброчесності та контролю за кількістю опублікованих матеріалів.

Фактично мета оновлення — не просто скоротити або змінити перелік журналів, а зробити категорію Б більш надійною для авторів, аспірантів і здобувачів наукових ступенів. Тепер важливо не лише те, чи входить журнал до переліку, а й наскільки він відповідає новим вимогам і чи зможе зберегти свій статус під час подальшого моніторингу.

Що змінилося після оновлення переліку у 2026 році

У 2026 році МОН запровадило оновлений порядок формування Переліку наукових фахових видань категорії Б. Нові правила стосуються не лише процедури включення журналів до переліку, а й подальшого контролю за їхньою діяльністю.

Серед ключових змін:

1. Нові вимоги до журналів

Для включення до переліку видання повинні відповідати низці організаційних та технічних критеріїв. Зокрема, було посилено вимоги до редакційної політики, прозорості роботи журналу та дотримання принципів академічної доброчесності.

2. Оновлений порядок оцінювання

МОН запровадило бальну систему оцінювання видань. Під час розгляду заявок враховуються різні показники діяльності журналу, а для включення до переліку необхідно набрати мінімальну кількість балів.

3. Щорічний моніторинг

Однією з найважливіших новацій став регулярний моніторинг журналів. Включення до категорії Б більше не гарантує збереження статусу до наступного переатестаційного циклу. Якщо видання перестане відповідати встановленим вимогам, його можуть виключити з переліку достроково.

4. Обов’язкове використання DOI

Кожна наукова стаття повинна мати цифровий ідентифікатор DOI. Це забезпечує коректне цитування публікацій, їхню ідентифікацію в наукових базах даних та підвищує прозорість наукових комунікацій.

5. Нові вимоги до редакційної колегії

Було посилено вимоги до складу редколегії. До неї мають входити науковці з підтвердженою публікаційною активністю, а також представники інших країн. Це покликано підвищити якість рецензування та міжнародну інтеграцію українських видань.

6. Політика щодо використання штучного інтелекту

Журнали повинні оприлюднювати правила використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки наукових матеріалів. Автори мають дотримуватися вимог щодо прозорого використання ШІ та нести відповідальність за достовірність поданих результатів досліджень.

У результаті оновлення переліку вимоги до видань стали значно жорсткішими, а контроль за їх дотриманням — системнішим. Це безпосередньо впливає і на авторів, адже вибір журналу для публікації тепер потребує більш ретельної перевірки.

Скільки журналів залишилося у новому переліку категорії Б

Після переоцінювання наукових видань МОН сформувало новий перелік категорії Б, який діятиме з 2026 до 2029 року. Загалом до нього увійшло близько 1 300 журналів, однак їхній розподіл між науковими напрямами виявився дуже нерівномірним.

Найбільше видань зосереджено у сферах соціальних наук, гуманітаристики та економіки. Натомість у низці природничих і технічних галузей вибір значно обмежений, що може впливати на строки розгляду статей та конкуренцію між авторами.

Дані наведено за оновленим переліком наукових фахових видань категорії Б, оприлюдненим МОН у червні 2026 року.

Для авторів із гуманітарних, економічних та педагогічних спеціальностей ситуація залишається досить комфортною — вибір журналів широкий. Натомість дослідникам у галузях фізики, математики, енергетики чи хімії варто планувати публікацію заздалегідь, оскільки кількість доступних видань суттєво менша, а конкуренція за місця може зростати.

Загальна кількість журналів у новому переліку становить близько 1 300 видань. Водночас для автора важливо враховувати не лише кількість журналів у своєму кластері, а й їхню активність, строки розгляду матеріалів та відповідність новим вимогам МОН.

Що означають зміни для аспірантів та здобувачів

Оновлення переліку категорії Б вплинуло не лише на журнали, а й на авторів, які планують публікацію статті для захисту дисертації. Хоча кількість видань залишається значною, правила гри стали жорсткішими, а помилки під час вибору журналу можуть коштувати часу та коштів.

• Чи можна зараз подавати статтю на публікацію

Так. Новий перелік уже набув чинності, тому автори можуть подавати статті до журналів, які увійшли до оновленого списку. Однак перед поданням варто перевірити не лише наявність журналу в переліку, а й строки розгляду матеріалів, періодичність виходу номерів та вимоги редакції.

• Чи зарахують статтю для захисту

Якщо стаття опублікована у виданні, яке на момент публікації входило до чинного переліку категорії Б та відповідає вимогам до наукових публікацій, така робота може бути врахована під час підготовки до захисту. Водночас здобувачам варто орієнтуватися на актуальні вимоги свого закладу освіти та спеціалізованої вченої ради.

• Що буде, якщо журнал втратить статус

Однією з головних новацій став щорічний моніторинг видань. Це означає, що журнал може бути виключений із переліку ще до завершення трирічного циклу.

Саме тому авторам варто заздалегідь планувати публікацію та уважніше підходити до вибору видання, особливо якщо стаття необхідна для захисту дисертації. Видання з прозорою редакційною політикою, активною редколегією та дотриманням нових вимог мають значно менші ризики втрати статусу.

• Коли краще подавати матеріал

Багато авторів відкладають публікацію до останнього року перед захистом, однак після реформи такий підхід став більш ризикованим. Навіть якщо журнал приймає статті сьогодні, фактичний вихід номера може відбутися через кілька місяців.

Крім того, у популярних виданнях поступово зростає навантаження на редакції та рецензентів, що може впливати на строки розгляду рукописів.

• Чому не варто відкладати публікацію

Незважаючи на те, що до переліку увійшло близько 1 300 журналів, ринок уже змінився. Частина видань була виключена, а журнали, які залишилися, працюють в умовах посиленого контролю та нових вимог до якості матеріалів.

Для автора це означає, що підготовку до публікації бажано починати завчасно. Такий підхід дає більше можливостей для вибору журналу, доопрацювання статті після рецензування та знижує ризики, пов’язані зі строками публікації напередодні захисту.

Як перевірити журнал перед подачею статті

Після оновлення переліку категорії Б вибір журналу став значно важливішим. Навіть якщо видання входить до чинного списку МОН, автору варто провести додаткову перевірку перед поданням статті. Це допоможе уникнути ризиків, пов’язаних із затримками публікації, проблемами з індексацією або можливим виключенням журналу з переліку.

Перевірка №1. Чи входить журнал до чинного переліку МОН

Перш за все переконайтеся, що журнал присутній в актуальному переліку наукових фахових видань категорії Б. Не варто покладатися лише на інформацію із сайту журналу — перевіряйте дані за офіційними документами МОН.

Зверніть увагу на:

• назву журналу;
• ISSN;
• галузь або кластер;
• чинність статусу видання.

Перевірка №2. Чи має журнал DOI

DOI (Digital Object Identifier) — це унікальний цифровий ідентифікатор наукової публікації. Після оновлення вимог його наявність стала одним із важливих показників якості видання.

Перегляньте архів номерів журналу та перевірте:

• чи присвоюються DOI усім статтям;
• чи відкриваються DOI-посилання;
• чи ведуть вони на реальні публікації.

Відсутність DOI або некоректна робота посилань може свідчити про проблеми з видавничими процесами.

Перевірка №3. Чи працює сайт журналу

Сайт є одним із ключових елементів оцінювання видання. Він повинен регулярно оновлюватися та містити повну інформацію для авторів. Перевірте:

• наявність архіву номерів;
• інформацію про редакційну колегію;
• правила подання статей;
• контакти редакції;
• політику академічної доброчесності;
• політику щодо використання штучного інтелекту.

Якщо частина сторінок не працює, відсутні контакти або не оновлюється архів, це може бути тривожним сигналом.

Перевірка №4. Чи індексується журнал у міжнародних базах

Для категорії Б індексація у Scopus або Web of Science не є обов’язковою вимогою, однак її наявність свідчить про вищий рівень видання. Також варто звернути увагу на:

• DOAJ;
• Google Scholar;
• Index Copernicus;
• Crossref.

Чим більше авторитетних баз підтримують журнал, тим вищою зазвичай є його репутація.

Перевірка №5. Чи немає ознак «фабрики статей»

Одна з цілей реформи — боротьба з виданнями, які працюють за принципом масового прийому статей без належного рецензування. Ознаками ризикового журналу можуть бути:

• надто короткі строки публікації;
• десятки або сотні статей в одному випуску;
• відсутність інформації про рецензування;
• постійні обіцянки «термінового розміщення»;
• непрозора редакційна політика;
• відсутність реальної наукової спеціалізації журналу.

Якщо видання демонструє одразу кілька таких ознак, варто розглянути альтернативні варіанти для публікації.

Короткий чек-лист для автора

Перед поданням статті переконайтеся, що журнал:

✓ входить до чинного переліку категорії Б;

✓ має діючі DOI для публікацій;

✓ підтримує актуальний сайт;

✓ представлений у наукових базах даних;

✓ не має ознак масового конвеєрного видання.

Така перевірка займає кілька хвилин, але допомагає уникнути значно серйозніших проблем під час підготовки до захисту.

Як перевірити індексацію журналу

Індексація журналу в міжнародних наукових базах не завжди є обов’язковою вимогою для категорії Б, проте вона може свідчити про якість видання, дотримання редакційних стандартів та його впізнаваність у науковому середовищі. Перед поданням статті варто перевірити, чи представлений журнал у базах, про які заявляє редакція.

• Перевірка в DOAJ

DOAJ (Directory of Open Access Journals) — міжнародний каталог журналів відкритого доступу.

Як перевірити:

1. Перейдіть на сайт DOAJ.
2. Введіть назву журналу або ISSN у пошук.
3. Переконайтеся, що журнал присутній у базі та має активний профіль.

Наявність журналу в DOAJ свідчить про відповідність базовим вимогам до прозорості редакційної політики та відкритого доступу.

• Перевірка в Scopus

Scopus є однією з найбільших міжнародних наукометричних баз даних.

Як перевірити:

1. Відкрийте офіційний список джерел Scopus.
2. Введіть назву журналу або ISSN.
3. Перевірте статус видання та його профіль.

Зверніть увагу, що деякі журнали можуть вказувати на сайті інформацію про індексацію, яка вже втратила актуальність. Тому перевіряти дані бажано саме через офіційний каталог джерел.

• Перевірка в Web of Science

Web of Science включає декілька індексів цитування та є одним із ключових показників міжнародного визнання журналу. Для перевірки:

1. Скористайтеся Master Journal List.
2. Знайдіть журнал за назвою або ISSN.
3. Перевірте, до якого індексу входить видання та чи має активний статус.

Особливу увагу варто звертати на журнали, які входять до ESCI, SCIE, SSCI або AHCI.

• Перевірка в Google Scholar

Google Scholar не є наукометричною базою в класичному розумінні, однак дозволяє оцінити видимість журналу в науковому середовищі. Для перевірки:

1. Відкрийте Google Scholar.
2. Введіть назву журналу або назву однієї зі статей.
3. Перевірте, чи індексуються публікації та чи відображаються цитування.

Якщо статті журналу не знаходяться через Google Scholar або індексуються вибірково, це може свідчити про технічні проблеми сайту або недостатню видимість видання.

На що звернути увагу

Під час перевірки важливо не лише знайти журнал у базі даних, а й переконатися, що інформація збігається:

• назва журналу відповідає офіційній;
• ISSN збігається з даними на сайті видання;
• статус журналу є активним;
• профіль регулярно оновлюється;
• індексація підтверджується офіційними джерелами.

Якщо редакція заявляє про індексацію в міжнародних базах, але підтвердити її через офіційні каталоги неможливо, варто поставитися до такого видання з обережністю.

Які журнали мають підвищений ризик втрати статусу

Після запровадження регулярного моніторингу авторам варто оцінювати не лише поточний статус журналу, а й його перспективи збереження в переліку категорії Б. Звичайно, передбачити рішення МОН неможливо, проте деякі ознаки можуть свідчити про підвищені ризики для видання.

1. Різке збільшення кількості статей

Одним із тривожних сигналів може бути суттєве зростання обсягів публікацій без помітних змін у роботі редакції. Якщо журнал раніше публікував 20–30 статей у випуску, а тепер регулярно розміщує 100 і більше матеріалів, варто уважніше оцінити якість рецензування та редакційного контролю.

2. Непрозора або формальна редакційна колегія

Редколегія є одним із ключових показників якості наукового видання. Питання можуть викликати ситуації, коли:

• відсутня інформація про членів редколегії;
• наукові профілі неможливо перевірити;
• склад редколегії роками не оновлюється;
• міжнародне представництво існує лише формально.

Чим прозоріше журнал демонструє інформацію про своїх редакторів та рецензентів, тим вищий рівень довіри до видання.

3. Відсутність або проблеми з DOI

Сучасне наукове видання повинно забезпечувати коректне присвоєння DOI для своїх публікацій. Якщо журнал не використовує DOI або значна частина посилань не працює, це може свідчити про проблеми з видавничими процесами та дотриманням сучасних стандартів наукових комунікацій.

4. Проблемний або застарілий сайт

Офіційний сайт журналу сьогодні є не просто візитівкою, а одним із критеріїв оцінювання. Потенційними ризиками можуть бути:

• відсутність архіву номерів;
• неробочі сторінки;
• застаріла інформація;
• відсутність контактних даних;
• відсутність правил для авторів або редакційної політики.

Якщо сайт не підтримується належним чином, це може свідчити про загальні проблеми в роботі видання.

5. Порушення редакційних та етичних політик

Особливу увагу сьогодні приділяють академічній доброчесності. До ризикових ознак можна віднести:

• відсутність політики рецензування;
• відсутність антиплагіатної перевірки;
• непрозорі умови прийому статей;
• відсутність політики щодо використання штучного інтелекту;
• суперечності між заявленими правилами та фактичною практикою роботи журналу.

Чи означають ці ознаки, що журнал обов’язково втратить статус?

Ні. Наявність однієї або навіть кількох ознак не гарантує виключення видання з переліку. Остаточні рішення ухвалюються за результатами офіційного оцінювання та моніторингу.

Однак для автора такі фактори можуть бути сигналом провести додаткову перевірку перед поданням статті. Чим стабільнішим і прозорішим є журнал, тим менше ризиків виникне під час підготовки до захисту або звітування за результатами наукової діяльності.

Типові помилки авторів після оновлення переліку

Після появи нового переліку категорії Б багато авторів продовжують обирати журнал за старими принципами. Проте зміни у вимогах та запровадження регулярного моніторингу зробили такий підхід більш ризикованим. Розглянемо найпоширеніші помилки, яких варто уникати.

• Обирають журнал лише за вартістю публікації

Вартість є важливим фактором, однак не повинна бути єдиним критерієм вибору. Надто низька ціна може свідчити про спрощені редакційні процедури або недостатню увагу до якості рецензування.

Під час вибору видання варто оцінювати комплексно:

• відповідність спеціальності;
• репутацію журналу;
• наявність DOI;
• індексацію;
• редакційну політику;
• строки розгляду матеріалів.

• Не перевіряють актуальний перелік МОН

Деякі автори орієнтуються на інформацію, яку знаходять у старих публікаціях, на форумах або безпосередньо на сайтах журналів. Однак після оновлення переліку частина видань втратила свій статус. Перед поданням статті необхідно переконатися, що журнал дійсно входить до чинного переліку категорії Б та відповідає актуальним вимогам.

• Подають статтю в останній момент перед захистом

Одна з найпоширеніших помилок — відкладати публікацію до завершального етапу підготовки дисертації. На практиці між поданням рукопису та виходом статті може пройти кілька місяців. Додатковий час можуть зайняти:

• рецензування;
• доопрацювання матеріалу;
• редакційна підготовка;
• формування випуску.

Через це надто пізнє подання нерідко створює проблеми під час підготовки документів до захисту.

• Не враховують строки виходу номера

Навіть якщо стаття вже прийнята до друку, це не означає її негайну публікацію. Багато журналів працюють за квартальним або піврічним графіком випусків. Тому перед поданням варто уточнити:

• періодичність видання;
• орієнтовну дату виходу найближчого номера;
• середні строки рецензування;
• умови публікації після прийняття статті.

• Ігнорують ризики самого журналу

Після реформи 2026 року важливо оцінювати не лише поточний статус видання, а й його стабільність у майбутньому. Деякі автори обмежуються перевіркою факту наявності журналу в переліку, не звертаючи уваги на якість сайту, прозорість роботи редакції чи дотримання нових вимог. Такий підхід може призвести до зайвих ризиків, особливо якщо публікація потрібна для захисту дисертації або звітування за науковою діяльністю.

Після оновлення переліку категорії Б вибір журналу став більш відповідальним процесом. Чим раніше автор почне підготовку до публікації та перевірку видання, тим більше шансів уникнути затримок, непередбачених витрат і проблем на етапі захисту.

Оновлення переліку категорії Б у 2026 році стало одним із найбільших переглядів системи наукових фахових видань за останні роки. Нові вимоги до журналів, регулярний моніторинг та посилення контролю за якістю публікацій змінили підхід до вибору видання для наукової статті.

Для авторів головним наслідком цих змін стала необхідність більш відповідально підходити до планування публікацій. Вибір журналу сьогодні безпосередньо впливає на строки підготовки до захисту та успішність публікаційної стратегії загалом. Чим раніше розпочати підготовку до публікації та вибір журналу, тим менше ризиків виникне під час підготовки до захисту дисертації або виконання вимог щодо наукових публікацій.

Допомога з підбором журналу категорії Б

Після оновлення переліку категорії Б багато авторів стикаються з труднощами під час вибору журналу: необхідно враховувати вимоги спеціальності, строки публікації та особливості роботи конкретного видання.

Фахівці SOER Publishing допомагають авторам на всіх етапах підготовки до публікації:

• підбирають журнали відповідно до спеціальності та тематики дослідження;
• аналізують вимоги редакцій і допомагають обрати оптимальний варіант;
• перевіряють надійність видання та відповідність актуальному переліку МОН;
• консультують щодо індексації та наукометричних показників;
• супроводжують процес підготовки та подання статті.

Якщо ви плануєте публікацію для захисту дисертації, звітування за науковою діяльністю або виконання вимог освітньо-наукової програми, команда SOER Publishing допоможе обрати журнал, який відповідатиме вашим цілям, строкам та науковому напряму.

FAQ

1. Чи зарахують статтю, якщо журнал виключили з категорії Б після публікації?

Як правило, під час оцінювання враховується статус журналу на момент публікації статті. Якщо на дату виходу матеріалу видання входило до чинного переліку категорії Б, така публікація може бути врахована для захисту. Водночас остаточне рішення залежить від вимог закладу освіти та спеціалізованої вченої ради.

2. Як перевірити, чи входить журнал до переліку категорії Б?

Найнадійніший спосіб — перевірити інформацію в офіційних документах МОН. Також варто звірити назву журналу, ISSN та наукову спеціальність із даними, зазначеними на сайті видання.

3. Чи обов’язково журнал категорії Б має індексуватися у Scopus?

Ні. Для включення до категорії Б індексація у Scopus або Web of Science не є обов’язковою вимогою. Проте наявність журналу в міжнародних базах даних може свідчити про його вищу впізнаваність та авторитетність у науковому середовищі.

4. Скільки часу зазвичай займає публікація статті?

Терміни залежать від конкретного журналу. У середньому від подання рукопису до виходу статті може пройти від одного до кількох місяців. На строки впливають рецензування, доопрацювання матеріалу, редакційна підготовка та графік виходу номерів.

5. Коли краще подавати статтю перед захистом дисертації?

Оптимально розпочинати процес публікації щонайменше за кілька місяців до запланованого захисту. Це дає запас часу на рецензування, можливе доопрацювання статті та вихід номера без зайвого поспіху.

6. Чи можна подавати статтю до кількох журналів одночасно?

Ні. Більшість наукових журналів вимагає підтвердження, що рукопис не перебуває на розгляді в іншому виданні. Одночасне подання однієї статті до кількох журналів може розглядатися як порушення редакційної етики.