У 2026 році система фахових наукових видань України переходить у новий регуляторний режим. Міністерство освіти і науки України затвердило оновлений Порядок формування Переліку фахових видань, який суттєво змінює правила гри для журналів категорії «Б» та для всіх учасників наукового процесу. Новий Порядок формування Переліку фахових видань встановлює чіткі правила допуску, оцінювання та вибору видань категорії «Б», орієнтуючись на міжнародні стандарти якості, наукометричні показники та принципи академічної доброчесності. Ключова відмінність оновленого Порядку полягає в тому, що фаховість більше не є стабільним статусом, а перетворюється на результат регулярного конкурсного відбору з обмеженим часовим «вікном».

Видання, які вже мають статус фахових, отримали обмежений перехідний період до 01 червня 2026 року, після чого відбір відбуватиметься за новими критеріями і лише один раз на три роки. Редакції отримали достатньо короткий проміжок часу для того, щоб привести у відповідність журнали до нових вимог.

Після 01 червня 2026 року видання, які не пройшли оцінювання або не були включені до оновленого Переліку, втрачають статус фахових. Повторна можливість подати заявку з’явиться лише у 2029 році, що фактично означає тривалу паузу в публікаційній діяльності в межах категорії «Б».

Для науковців це створює додатковий часовий тиск: публікаційні плани, пов’язані з захистами дисертацій, звітністю та акредитаціями, необхідно коригувати з урахуванням цих жорстко фіксованих дат.

Базові вимоги до фахових видань категорії «Б»

Новий Порядок формування Переліку фахових видань суттєво підвищує мінімальний поріг входу для журналів категорії «Б». Йдеться не про рекомендації, а про обов’язкові базові вимоги, без виконання яких видання взагалі не допускається до подальшого оцінювання та нарахування балів. Ці критерії мають формальний характер, але саме вони стають першим фільтром, що відсіює значну частину журналів ще на початковому етапі.

1.1. Мінімальний термін існування видання

Фахове видання категорії «Б» повинно мати підтверджену історію регулярної видавничої діяльності. Нові правила встановлюють мінімальний термін існування журналу — не менше двох років на момент подання заявки. Фактично МОН відмовляється від практики швидкого надання фахового статусу новоствореним журналам, навіть якщо вони мають перспективну тематику або сильний засновницький склад.

1.2. Вимоги до DOI та публікаційної ідентифікації

Кожна наукова стаття, опублікована у фаховому виданні категорії «Б», обов’язково повинна мати DOI (Digital Object Identifier). DOI розглядається не як технічна формальність, а як ключовий елемент міжнародної наукової інфраструктури.

1.3. Склад редколегії та кількісні обмеження

Редколегія визнається одним із ключових індикаторів наукової якості журналу. Редколегія фахового видання категорії «Б» повинна:

• складатися щонайменше з 9 науковців;
• включати не менше двох іноземних учених;
• бути збалансованою за інституційною приналежністю (без домінування одного засновника).

Щоб запобігти формальному дублюванню одних і тих самих науковців у великій кількості журналів, новий Порядок вводить персональні обмеження.

Один учений може бути членом не більше ніж трьох редколегій фахових видань категорії «Б» одночасно.

1.4. Посилення вимог до членів редколегії

Одним із ключових нововведень Порядку 2026 року є різке підвищення персональних вимог до членів редколегії фахових видань категорії «Б». Якщо раніше достатньо було формальної наукової кваліфікації, то тепер визначальним стає підтверджений міжнародний науковий доробок.

Базовим стандартом оцінювання наукової активності членів редколегії стають публікації в міжнародних наукометричних базах даних — Scopus та Web of Science. Ключові вимоги включають:

• наявність не менше трьох публікацій за останні п’ять років;
• урахування квартильного показника журналу (Q1–Q4);
• оцінювання актуальності наукової діяльності, а не сукупного доробку за всю кар’єру.

Розуміючи специфіку окремих галузей знань, новий Порядок допускає еквівалентні форми підтвердження наукової активності, які можуть частково замінювати публікації в наукометричних базах.

До таких еквівалентів належать:

• участь або керівництво міжнародними грантовими проєктами (зокрема програм типу Horizon);
• наукові монографії, видані відповідно до вимог конкретного наукового кластеру;
• керівництво міжнародними дослідницькими або освітніми проєктами.

Система оцінювання фахових видань у 2026 році

Оновлена система оцінювання фахових видань категорії «Б» у 2026 році є ключовим інструментом реформи. Саме через неї МОН переходить від формального підтвердження статусу до конкурентного відбору на основі кількісних і якісних показників.

На відміну від попередніх років, у 2026 році оцінювання має чітку бальну модель, рейтингову логіку та жорсткий мінімальний поріг, нижче якого журнал автоматично вибуває з Переліку. Система оцінювання ґрунтується на накопиченні балів за визначеними критеріями. Ключові параметри моделі:

• максимальна кількість балів — 30;
• мінімальний прохідний поріг — 9 балів (30% від максимуму);
• оцінювання здійснюється окремо в межах кожного наукового кластеру;
• формується рейтинговий список, а не абсолютний перелік «усіх, хто відповідає».

Це означає, що навіть журнал, який формально набрав мінімальні 9 балів, не гарантовано збереже статус, якщо його показники будуть слабшими порівняно з іншими виданнями того ж напряму.

Нарахування балів відбувається за чітко визначеними індикаторами, більшість з яких пов’язані з міжнародною видимістю журналу.

Приклади ключових критеріїв оцінювання:

Оцінювання проводиться не по всій сукупності журналів, а окремо в межах кожного наукового кластеру. Це означає, що:

• журнали з різних галузей не конкурують між собою;
• кількість місць у Переліку фактично обмежена;
• до списку потрапляють відносно найкращі, а не всі, хто формально відповідає вимогам.

Найбільший вплив мають:

• цитування у Scopus та Web of Science;
• частка іноземних авторів і рецензентів;
• якість та прозорість рецензування;
• відсутність етичних порушень;
• збалансований обсяг публікацій без різких стрибків.

Натомість формальні параметри (наявність сайту, мінімальний склад редколегії) розглядаються як вхідні умови, але самі по собі не забезпечують конкурентної позиції в рейтингу.

Обмеження та ризики для фахових видань

Поряд із підвищенням вимог новий Порядок 2026 року запроваджує систему жорстких обмежень, недотримання яких може призвести не просто до зниження рейтингу, а до повного виключення журналу з Переліку фахових видань.

Контроль річного обсягу публікацій

Одним із ключових інструментів контролю якості стає обмеження на зростання кількості опублікованих матеріалів. Нові правила встановлюють допустимий поріг:

річний обсяг публікацій не може збільшуватися більш ніж на 50% порівняно з попереднім роком.

Ця норма спрямована на:

• боротьбу з масовими «фабриками публікацій»;
• запобігання формальному нарощуванню кількості статтей;
• збереження реальної якості рецензування.

Навіть журнали з високими показниками цитування ризикують втратити статус, якщо демонструють різкі та необґрунтовані стрибки публікаційної активності.

Обмеження щодо авторського складу

Новий Порядок вводить додаткові запобіжники проти внутрішньої замкненості журналів. Основні обмеження:

• не більше однієї статті одного автора в одному випуску;
• обмеження частки авторів з однієї установи;
• заборона практики систематичного «внутрішнього публікування» членів редколегії.

Мета цих вимог — забезпечити реальну конкуренцію рукописів і запобігти використанню фахового журналу як внутрішнього звітного майданчика.

Геополітичні заборони. Заборонені суб’єкти та взаємодії

Окремим блоком у Порядку 2026 року зафіксовано геополітичні обмеження, які мають безумовний характер і не підлягають тлумаченню. Забороняється:

• залучення редакторів або рецензентів з російська федерація та Республіка Білорусь;
• співавторство з особами, які мали наукову співпрацю з установами цих країн після 24.02.2022;
• будь-яка співпраця з установами, що перебувають під санкціями або афілійовані з державами-агресорами.

Порушення цих заборон розглядається як грубе порушення умов фаховості та може стати підставою для негайного виключення журналу з Переліку без урахування інших показників.

Порушення академічної доброчесності

До критичних порушень належать:

• систематичне оприлюднення матеріалів низької якості;
• формальне або фіктивне рецензування;
• маніпуляції з рецензентами, датами подання або прийняття статей;
• ігнорування задекларованих редакційних політик.

Важливо, що йдеться саме про системність: більше ніж два зафіксовані випадки можуть трактуватися як усталена практика.

Наслідки для науковців і дисертаційних досліджень

Реформа фахових видань категорії «Б» у 2026 році має асиметричний ефект: формально вона спрямована на журнали, але її основні наслідки відчують саме науковці, особливо ті, чия академічна кар’єра безпосередньо залежить від регулярних публікацій.

Ключова проблема полягає у невідповідності між чинними вимогами до наукової діяльності та реальними публікаційними можливостями, які різко скорочуються.

Дефіцит публікаційних можливостей

Очікуване скорочення кількості фахових видань категорії «Б» автоматично призводить до дефіциту доступних місць для публікацій. Навіть за оптимістичного сценарію обсяг ринку стає обмеженим, а конкуренція між авторами — значно жорсткішою.

Наслідки цього дефіциту:

• подовження строків очікування на публікацію;
• зменшення кількості випусків або статей у випуску;
• пріоритезація «внутрішніх» або запланованих публікацій;
• фактичне витіснення частини авторів із системи категорії «Б».

Для багатьох дослідників це означає, що публікація перестає бути керованим процесом і перетворюється на ресурс, за який потрібно конкурувати заздалегідь.

Вплив на PhD та захисти дисертацій

Найбільш уразливою групою в нових умовах є здобувачі третього рівня освіти (PhD). Чинні вимоги до захисту дисертацій, звітності та атестацій у більшості випадків не були синхронізовані з реформою фахових видань.

Практичні ризики для PhD:

• неможливість вчасно виконати публікаційні вимоги;
• затягування термінів захисту дисертації;
• залежність від обмеженого кола журналів;
• підвищений тиск на вибір тем і форматів досліджень.

Попри наявність норми про звільнення здобувачів PhD від APC у фахових журналах, сам факт дефіциту місць залишається ключовою проблемою, яку фінансові пільги не компенсують.

Перехід до міжнародних наукометричних баз

В умовах скорочення можливостей у категорії «Б» частина науковців буде змушена переорієнтовуватися на міжнародні публікаційні майданчики, зокрема журнали, що індексуються в Scopus та Web of Science.

Такий перехід має подвійний ефект:

• з одного боку — підвищення міжнародної видимості українських досліджень;
• з іншого — значне зростання фінансових та часових витрат.

Для багатьох галузей, особливо гуманітарних і соціальних наук, публікація в міжнародних журналах є складнішою не лише фінансово, а й методологічно, що створює додаткові бар’єри.

Очікуване підвищення вартості публікацій

Дефіцит публікаційних можливостей неминуче призводить до зростання вартості публікацій. Навіть у межах категорії «Б» очікується підвищення APC або поява прихованих витрат, пов’язаних із підготовкою, рецензуванням і супроводом статей.

Основні тенденції:

• зростання вартості публікацій у фахових журналах;
• подорожчання комплексних послуг «під ключ»;
• збільшення фінансового навантаження на авторів та установи;
• посилення нерівності між дослідниками з різним рівнем ресурсів.

У сукупності це означає, що публікаційна активність у 2026–2029 роках стає стратегічним ресурсом, який потребує завчасного планування, а не реактивних рішень.

Можливі сценарії розвитку подій у 2026–2029 роках

Реалізація нового Порядку формування Переліку фахових видань запускає процеси, наслідки яких проявлятимуться не одразу, а протягом кількох років. Період 2026–2029 років стає критичним, оскільки система фактично заморожується: нові журнали не можуть увійти до Переліку, а чинні — вимушені працювати в умовах жорсткої конкуренції.

Оптимістичний сценарій адаптації системи

За оптимістичного сценарію більшість фахових видань категорії «Б» встигають адаптуватися до нових вимог у межах перехідного періоду. МОН забезпечує відносно плавне впровадження реформи, а процес оцінювання відбувається без значних затримок.

Ключові ознаки сценарію:

• збереження значної частини чинних журналів у Переліку;
• поступове підвищення якості рецензування та редакційних процедур;
• помірне зростання вартості публікацій;
• контрольовані строки очікування для авторів.

У цьому випадку реформа досягає своєї основної мети — підвищення якості без системного колапсу, хоча доступ до публікацій стає більш вибірковим.

Реалістичний сценарій часткового скорочення

Реалістичний сценарій передбачає істотне, але не критичне скорочення кількості фахових видань. Частина журналів не проходить відбір через невідповідність вимогам або нестачу ресурсів для швидкої адаптації. Характерні риси:

• зменшення кількості фахових журналів у кілька разів;
• формування черг на публікацію строком від кількох місяців;
• зростання ролі редакційного відбору;
• підвищення вартості публікацій у межах категорії «Б».

У цьому сценарії система залишається функціональною, але стає менш доступною, особливо для молодих науковців і представників галузей з традиційно нижчою міжнародною цитованістю.

Кризовий сценарій дефіциту фахових видань

Кризовий сценарій реалізується у разі, якщо значна частина журналів не зможе пройти оцінювання, а регулятор не запровадить компенсаторних механізмів. За такого розвитку подій виникає структурний дефіцит фахових видань.

Основні наслідки:

• різке скорочення доступних публікаційних майданчиків;
• багатомісячні черги на публікацію;
• стрімке зростання вартості публікацій;
• масовий вимушений перехід на міжнародні журнали;
• затримки або зриви захистів дисертацій.

У такому випадку реформа, спрямована на підвищення якості, може призвести до дестабілізації всієї системи наукових публікацій, якщо не буде скоригована на рівні суміжних нормативних актів.

Експертний чек-лист від SOER Publishing: стратегія публікаційної активності 2026

З огляду на нові регуляторні реалії, публікаційні менеджери SOER Publishing рекомендують науковцям змінити підхід із ситуативного на стратегічний. Використовуйте цей чек-лист для перевірки вашого плану на 2026–2029 роки:

1. Стратегічне планування та аудит

• Визначити «життєздатні» видання: Проаналізуйте журнали категорії «Б» на відповідність новим критеріям МОН (склад редколегії, наявність DOI, темпи росту публікацій). Обирайте ті, що мають найвищі шанси зберегти статус після 1 червня 2026 року.
• Диверсифікувати портфель: Не обмежуйтесь лише категорією «Б». Оптимальна стратегія — поєднання національних фахових видань із міжнародними публікаціями (Scopus / Web of Science). Це мінімізує ризики у разі виключення конкретного журналу з Переліку.
• Адаптувати тематику: Скоригуйте напрями досліджень з урахуванням міжнародних вимог та трендів наукометричних баз для спрощення входу в іноземні видання.

2. Тайм-менеджмент та ресурси

• Сформувати часовий буфер: Врахуйте, що через скорочення кількості журналів черги на публікацію зростуть. Плануйте подання рукопису мінімум за 8–12 місяців до дедлайну (звіту чи захисту).
• Закласти фінансовий резерв: Врахуйте неминуче зростання вартості публікацій (APC), а також супутні витрати на професійний переклад та якісну мовну редактуру.
• Перевірити прозорість: Обирайте журнали з чітко задекларованою політикою рецензування та академічної етики. Це гарантія того, що ваша стаття не потрапить у «сміттєве» видання, яке першим потрапить під санкції МОН.

Висновок експертів: У 2026 році час стає ключовим ресурсом, порівнянним за значенням із фінансуванням. Здатність планувати на кілька кроків уперед — це єдиний спосіб уникнути публікаційної кризи під час реформи.

Висновки

Реформа фахових видань категорії «Б» у 2026 році є однією з наймасштабніших змін у системі наукових публікацій за останні роки. Вона змінює не лише перелік вимог, а й логіку функціонування всієї публікаційної екосистеми — від редакцій журналів до індивідуальних наукових траєкторій.

Основні ризики пов’язані не стільки з самими вимогами, скільки з темпами та способом їх упровадження.

До найбільш критичних належать:

• різке скорочення кількості фахових видань категорії «Б»;
• трирічне «заморожування» системи без можливості входу нових журналів;
• дефіцит публікаційних можливостей для науковців;
• подовження строків публікації та зростання фінансового навантаження;
• невідповідність між чинними вимогами до звітності та реальними можливостями їх виконання.

Без коригування суміжних регуляцій ці ризики можуть призвести до накопичення системних проблем, які виходять за межі окремих журналів чи науковців. Водночас реформа відкриває вікно можливостей для тих, хто готовий адаптуватися до нових правил гри.

Потенційні позитивні ефекти:

• підвищення загальної якості наукових публікацій;
• посилення міжнародної видимості українських досліджень;
• формування більш відповідальних і професійних редакційних практик;
• зростання ролі стратегічного планування в науковій діяльності.

Для видань це шанс перейти від формальної фаховості до реальної конкурентоспроможності.
Для науковців — стимул вибудовувати довгострокову публікаційну стратегію, орієнтовану на якість, а не на кількість.

У підсумку успіх реформи залежатиме не лише від нормативних рішень, а й від того, наскільки система зможе збалансувати вимоги та можливості. Саме ця рівновага визначить, чи стане 2026 рік точкою росту для української науки — або періодом затяжної адаптаційної кризи.

FAQ: Часті питання про категорію «Б» у 2026 році

❓ Чи можна захистити PhD без статей у виданнях категорії «Б»?

Коротка відповідь: формально — ні, але фактично ситуація може змінюватися.

Станом на 2026 рік більшість чинних вимог до захисту PhD передбачають наявність публікацій у фахових виданнях, зокрема категорії «Б». Водночас через дефіцит таких видань і обмежений доступ до них можливі:

• індивідуальні рішення спецрад;
• зарахування публікацій у міжнародних журналах (Scopus / Web of Science) як альтернативи;
• тимчасові роз’яснення або перехідні механізми.

Рекомендується уточнювати вимоги безпосередньо в спеціалізованій раді та не розраховувати лише на одну публікаційну модель.

❓ Чи зміняться вимоги МОН у найближчі роки?

На момент запуску реформи Міністерство освіти і науки України офіційно не оголосило про перегляд суміжних вимог до звітності, захистів чи акредитацій. Водночас у професійному середовищі активно обговорюється потреба коригування нормативної бази, оскільки чинні вимоги не повністю узгоджуються з новими публікаційними можливостями.

Практичний висновок:
у 2026–2027 роках варто виходити з того, що вимоги залишаються чинними, але уважно стежити за офіційними роз’ясненнями МОН.

❓ Чи враховується квартиль журналу при оцінюванні?

Так, квартиль враховується, але не є універсальним критерієм для всіх ситуацій.

У новій системі оцінювання:

• публікації у журналах високих квартилів (Q1–Q2) мають підвищену вагу;
• квартиль може давати бонусні бали або зараховуватися як еквівалент кількох стандартних публікацій;
• значення квартилю залежить від наукового кластеру.

Водночас квартиль не компенсує порушення базових або етичних вимог.

❓ Що важливіше у 2026 році: кількість чи якість публікацій?

У 2026 році пріоритет однозначно зміщується в бік якості.

Ключові сигнали реформи:

• обмеження на річний обсяг публікацій;
• контроль цитування та міжнародної видимості;
• рейтинговий відбір замість формального допуску;
• підвищена увага до академічної доброчесності.

Кількість публікацій залишається важливою для виконання формальних вимог, але без якості вона більше не гарантує результату — ні для журналів, ні для авторів.