Етичні проблеми співавторства

Зміст

 

Наукова співпраця оцінюється за допомогою багатьох показників, але в їх числі особливе місце займає співавторство. Це зручний, вигідний, якісний формат взаємодії. Будь-науковий центр або відповідальний дослідник зацікавлений у співпраці з колегами ззовні, у яких є ім’я, досвід, авторитет.

 

Співавторство активно поширене і заохочується навіть на державному рівні. Наприклад, є навіть окрема графа показників моніторингу, яка називається «статті, підготовлені із зарубіжними організаціями». Однак, як і в будь-який колаборації незалежно від сфери, існують певні етичні аспекти, а значить і проблеми, пов’язані з морально-професійною складовою.

 

Гострота етичних проблем співавторства

 

Етична регламентація сучасної науки в цілому набуває все більшої актуальності. Це обумовлено наступними аспектами:

  • в сфері дослідників, академіків, вчених простежується знецінення орієнтирів моральності і професіоналізму;
  • етика в науковому та освітньому середовищі характеризується дефрагментарністю і розмитістю, що знаходить відображення у функціонуванні науковців і в їх публікаціях;
  • публікаційна діяльність має комерційну основу;
  • авторитетні наукові видання висувають в якості однієї з основних вимог академічну добропорядність;
  • конфлікт інтересів авторів є однією з причин відмови в публікації наукової статті.

 

Потрібна допомога у підготовці роботи?

    Крім того, в сучасному науковому світі співавторство є одним з індикаторів відображення ефективності й активності діяльності вченого.

     

    Гострою моральною проблемою є визначення і правильне озвучування вкладу молодого вченого в роботу, виконану в співавторстві. Часто кар’єра таких молодих фахівців багато в чому залежить від об’єктивної оцінки їх вкладу.

     

    Метод визначення етичних порушень

     

    В будь-яких взаєминах дозволено все, що не заборонено законом. Цей правовий аспект не обійшов і співавторство. Не всі порушені моральні складові суперечать нормам закону. Встановити їх непросто, оскільки істотне значення має надмірний суб’єктивізм.

     

    Проблеми співавторства допомагають визначити і усунути так звані етичні кейси. СОРЕ – міжнародний комітет – розміщує на своєму офіційному сайті сотні різноманітних кейсів.

     

    Цей метод називається методом кейс-стаді. Його суть полягає в наступному. У реальній практиці виникають різноманітні етичні ситуації, кожній з яких відповідає вже розроблений набір кейсів. Аналіз відповідного кейсу допомагає провести діагностику складних випадків і вибрати найефективніші способи їх вирішення.

     

    У кожному такому блоці лаконічно окреслюється реальна ситуація, однак при цьому не вказуються назви журналів, будь-які імена. Наступним етапом є формулювання питання, яке виноситься на обговорення. Результатом повинні стати певні поради і рекомендації. І на завершення, описується, як проблема співавторства була усунена і вирішена.

     

    Поширені етичні проблеми співавторства

     

    При розміщенні спільної наукової роботи найчастіше виникають такі морально-етичні питання:

    1. Хто повинен бути включений в основний перелік?
    2. Як встановлюється персональний внесок кожного учасника?
    3. Хто не повинен бути включений в перелік співавторів і обмежується тільки вдячністю?
    4. Яка послідовність використовується при вказівці імен співавторів?

     

    У міжнародному науковому співтоваристві прийнято вказувати не більше 5 співавторів. Це оптимальне співвідношення. Причому ніхто вже не дотримується алфавітного порядку перерахування прізвищ. При оформленні співавторства акцент робиться на внесок кожного вченого. І це викликає масу етичних проблем.

     

    Чому? По-перше, автори не завжди можуть ставитися об’єктивно до виконаної роботи. По-друге, при колаборації досвідчених вчених з початківцями дослідниками вага і авторитет очевидний, але сторони не завжди погоджуються з таким розкладом.

     

    Частою причиною відмови в публікації є виявлення, що співавтори «не в курсі» про наміри молодих дослідників «похвалитися» своєї колаборацією і опублікувати спільну роботу при ігноруванні авторського права. Згода і повідомлення всіх співавторів обов’язкове.

     

    Ознаки співавторства

     

    Не кожна взаємодія при написанні наукової статті є співавторством. Наприклад, для виконавців, чий спектр робіт обмежився тільки технічними питаннями, виділений спеціальний розділ – подяки. Як розмежувати співавтора і так званий «обслуговуючий персонал»? Співавторам характерні такі риси:

     

    1. Співавтор приймає на себе відповідальність за якісний зміст матеріалу в частині, яку він підготував (якщо кожен автор відповідальний за свою частину розділу) або за матеріал в цілому.
    2. Співавтором дано офіційну згоду на опублікування тексту.
    3. Співавтор вніс значний внесок за такими напрямками, як написання дослідження, проведення експерименту, підготовка тексту, його адаптація до вимог журналу, доробка, виправлення.

     

    Крім цих правил на взаємодію в рамках співавторства поширюються загальні норми законодавства. Співпрацю можна оскаржити, якщо мали місце доведені протиправні дії: шантаж, шахрайство, крадіжка.

     

    Ключова етична проблема – визначення особистої частки участі в написанні роботи. Кількість написаних сторінок часто до цієї диференціації не має відношення. Як правило, співавтори домовляються з таких питань, як значимість, концепція, витрати зусиль. Але питання дуже індивідуальне.

     

    З компанією «SOER Publishing» у вас не виникне проблем написанням і публікацією наукових статей у співавторстві. Ми знаємо, як, що, чому і де, тому гарантуємо якість, оперативність і потрібний результат.

    Замовте публікацію наукової статті прямо зараз

    Залиште відгук

    Ваш e-mail не буде опублікований