IMRAD – загальновизнана міжнародна назва структури наукової статті. Як ми з вами знаємо, структурність є одним з ключових критеріїв і вимог. Абревіатура складається з англомовної назви основних елементів, але на практиці їх набагато більше. Давайте розберемося.
Назва
Title – перше, на що звертають увагу. Більш того, в 70% випадків ще й єдине, на чому загострюється увага. Імовірність, що користувач перейде до наступного пункту після назви, якщо вона його не зачепила, зменшується в 10 разів. Іншими словами, на кожну людину, яка ознайомилася зі статтею повністю, доводиться одна тисяча людей, які прочитали назву.
Ще один важливий аспект. Title є ще й головним критерієм пошуку. Його використовують, в тому числі, і ті суб’єкти, яких цікавлять джерела вторинної категорії. Назви передруковують для того, щоб наповнити покажчики і бібліографії. Вони цитуються в інших наукових роботах, зберігаються в бібліографічних відомостях.
Критерії хорошої назви:
- відповідність концепції стилю видання;
- відбивається предмет, а не тільки результат;
- заборонені кричущі заголовки в стилістиці «жовтої преси»;
- не використовуються дієслова; відсутні вульгаризми;
- зміст статті описано максимально точно і стримано;
- є і лаконічно викладена суть;
- назва не перевищує 12 слів.
Важливі слова завжди повинні вказуватися в першу чергу. Слід уникати малозначних слів. Граматика, орфографія і пунктуація – само собою зрозумілі обов’язкові умови.
Автори
Почнемо з того, хто входить в число авторів. Перш за все, це особи, за якими значиться істотний внесок в дослідження, його проведення, планування, підготовку. До авторів не можна зарахувати фахівців, які виконують виключно технічні функції або надають іншу допомогу.
Порядок вказівки авторів – логічна послідовність у міру значущості вкладу в роботу. Першим завжди вказується старший автор. Алфавітне перерахування вважається вже застарілою практикою, від якої всі вже відмовилися.
У графі з авторами особливо вказується особа, яка відповідальна за питання, що виникають у читачів. Цей суб’єкт позначається як Corresponding Author. Біля його прізвища розташовується зірочка.
Співавторство має обов’язково узгоджуватися до моменту публікації. Цей аспект часто стає предметом пекучих суперечок. Наприклад, вчений їде за кордон і проводить дослідження в колі більш досвідчених науковців. По поверненню назад такі молоді вчені часто вказують як співавторів своїх іноземних колег без їх оповіщення.
Ключові слова
З цього елементу наукові статті індексуються в базах, які реферують матеріал. Важливим моментом є той факт, що слова цього елемента і назви не повинні повторювати один одного, так як обидва ці пункти одночасно вказуються в базах.
Існує певне обмеження за кількістю. У більшості журналів ліміт становить 6 ключових слів. Є випадки, коли редакційна політика взагалі виключає наявність ключових слів. У будь-якому випадку для цього структурного елементу важлива специфічність. Не можуть мати цінності в цьому розділі такі банальні і стандартні слова, наприклад, як люди, тварини, моделі тощо.
Анотація
Abstract вважається такою собі міні варіацією наукової статті. Анотація, за умови, що вона добре складена, дозволяє максимально швидко і точно відобразити зміст, допомагає визначитися, чи потрібна стаття для подальшого ознайомлення і прочитання. Цим визначається важливість її основного критерію – точність.
До анотації висуваються досить жорсткі вимоги:
- більше визначає, ніж описує структурний елемент;
- в анотації наводяться факти, а не викладається, про що саме дослідження;
- акцент робиться на передачі інформації, а не тільки її узагальненні, оскільки анотацію читають мінімум в 100 разів більше осіб, ніж саму наукову статтю;
- обсяг варіюється в діапазоні від 150 до 250 слів;
- анотація повинна вміщатися в один абзац за винятком оглядових статей, в яких доречно кілька абзаців;
- це відокремлений і сам по собі завершений структурний елемент.
Abstract передбачає певні обмеження. Так, наприклад, в цій частині заборонено використовувати будь-які абревіатури і скорочення. Тут не посилаються на літературу і не цитують її. Не допускається застосування багатослівних, громіздких і складних конструкцій. Якщо в статті немає певної інформації або висновку, такі дані не будуть вказані в анотації. Заборонені заяви загального характеру, посилання на графічні зображення.
Рекомендується приступати до написання цього структурного елементу вже після того, як готова основна частина матеріалу.
Вступ
Стислість сестра таланту. Це девіз гарного введення наукової статті. У цій частині пояснюється, чому автор зупинився саме на цій темі і провів дослідження, яка передісторія роботи, чому матеріал буде цікавий творцеві. За рахунок вступу стаття оцінюється на предмет значущості.
Вступ повинен відображати такі аспекти:
- масштаб і характер обраної проблематики;
- зв’язок з попередньою роботою, огляд матеріалу по темі;
- роз’яснення цілей;
- визначення будь-яких спец.термінів і абревіатур;
- логічний виклад гіпотези і концепції статті.
Introduction включає використання різних часів. Так, для обґрунтування і мотивації актуально теперішній час, огляд літератури проводиться в минулому часі, якщо факти є загальновідомими. Для викладу мети використовується минулий час. При цьому норми і стилі різних журналів можуть відрізнятися.
Методи
У розділі надається інформація про те, що, коли і як було зроблено, які дані автор проаналізував і надав. Цей розділ найчастіше оформляється за хронологічним алгоритмом.
Структурний елемент має на увазі включення таких пунктів:
- процедури, які використовуються в аналізі і дослідженні;
- формулюються і обґрунтовуються припущення;
- вказуються матеріали, які використовуються, їх точні характеристики, методи підготовки, джерела;
- наводиться точне описання схем, речовин, рослин;
- планується експеримент, вказуються процедури аналізів.
У цьому розділі рекомендується уникати двозначності, непотрібної і несуттєвої інформації. Обов’язково вказується кожен використовуваний метод, хоча б його назва, а також пояснюється кожен етап.
Результати
Розділ включає нові знання і вважається ядром дослідження. Зміст цього розділу безпосередньо визначає цінність статті. Для викладу результатів важлива:
- ясність і чіткість;
- небагатослівність;
- відображення тільки важливих висновків;
- повідомлення відомостей виключно репрезентативної категорії.
У цьому ж розділі надаються малюнки, таблиці, інші елементи візуалізації, без яких неможливе повноцінне оформлення дослідження.
Обговорення, висновки, подяки, джерела
У цьому елементі пояснюються наслідки і суть результатів. Це підсумок, що відображає цінність і важливість дослідження. У ньому не можна повторювати те, що вже описано в огляді джерел. Важливо вміння співвіднести результати і на початку поставлені питання, продемонструвати їх узгодженість з поточними знаннями та раніше опублікованими роботами.
Висновки формулюються на основі доказової бази. Узагальнення і абстрактні припущення неприпустимі. Допускається обговорення тільки результатів, які містяться в дослідженні.
Підсумком роботи є висновки. Вони узагальнюють, конкретизують, формулюють вектори подальшого дослідження. Деякі журнали не розмежовують ці два структурні елементи, і висновки вказуються безпосередньо в розділі з обговореннями.
На особливу увагу заслуговує розділ з подяками. Він може бути присвячений установам, окремим суб’єктам, технічним фахівцям і, так би мовити, ідейним натхненникам.
Що стосується списку використаних джерел, тут немає нічого звичайного. Правила єдині для всіх наукових робіт. Не може вказуватися джерело, на яке немає посилання в статті. Нюансів безліч, і всі з них складно вмістити в одну статтю. Якщо у вас залишилися питання по IMRAD, звертайтеся в компанію «SOER publishing».
