Перевірка наукової статті на плагіат

Зміст

Плагіат – неетичний, але короткий та дешевий шлях досягнення вченими своїх цілей. Про його масштаби говорять цифри. Недотримання наукової етики – головна причина відкликання наукових статей із журналів. Причому, із них 10% – це відвертий плагіат, а 15% – самоплагіат. Committee of Publication Ethics (COPE) не випадково посилює методи боротьби. Тому перевірка на плагіат очолює всі критерії оцінки наукових статей.

 

Який відсоток плагіату допустимий у наукових статтях?

 

Унікальність наукових статей – від 85% для гуманітарних напрямів та від 75% для технічних та точних дисциплін. Ці цифри орієнтовні та усереднені, тому що жоден документ у світі не закріпив єдиного для всіх значення. Редакції журналів встановлюють чіткіші вимоги.

Дослівне копіювання, клонування, перефразування чужих робіт без посилання джерело немає перевищувати 10%. Тобто ця цифра – ліміт, верхня межа допустимого плагіату. Насправді краще не ходити «по краю» і звести цей показник хоча б до 5%.

 

Нюанси:

  1. Не можна дослівно цитувати понад 10% роботи чужого автора, не посилаючись на нього. Навіть якщо загальна унікальність статті достатня (наприклад, першоджерело невелике, і його десята частина – це пара абзаців нової статті) – потрібне оформлення посилання. Це називається суттєвим некоректним перефразуванням.
  2. Не можна порушувати авторські права не лише на текст, а й на графіки, зображення, ілюстрації, малюнки, таблиці. Навіть якщо запозичується окремий фрагмент, необхідне посилання на авторство, висловлювання слів вдячності, посилання. В окремих випадках потрібно отримати дозвіл власника авторських прав, щоб використати його твір.
  3. Не можна видавати власні раніше опубліковані матеріали або їх фрагменти за використовувані вперше. Це самоплагіат. Якщо робота вже публікувалася, потрібно оформити посилання на ранню публікацію. А також прокоментувати істотні відмінності, порівняти висновки, довести, чому необхідно було звернутися до своєї праці.

 

Потрібна допомога у підготовці роботи?

    Крім плагіату є вимога дотримання норми цитування та самоцитування. Не можна побудувати всю наукову працю на чужих матеріалах, навіть за умови правильного оформлення запозичень. Норма цитування чужих та своїх робіт у науковій статті – 15-20%. Решта – власний матеріал.

    Якщо ігнорувати вимоги до унікальності, сенс наукової діяльності втрачається. Процес нагадуватиме собаку, яка ганяється по колу за власним хвостом. Або, висловимося більш науково, – вічний рух уроборосу, символом якого є зображення змії, що заковтує власний хвіст

    На яких онлайн сервісах можна перевірити унікальність?

     

    Найдоступніший і найефективніший варіант перевірки наукових праць – система Unicheck (Turnitin). Це сервіс, «заточений» на наукові та студентські тексти. Серед інших доступних онлайн-сервісів перевірки на антиплагіат:

    • PlagiarismCheck.org
    • Strike-plagiarism
    • Duplichecker
    • Advego – перевірка унікальності тексту та відсоток оригінальності за фразами, сео аналіз;
    • ContentWhatch – система перевірки копій та рерайту.

    Оскільки ці сервіси не спеціалізуються на наукових працях, їх алгоритми перевірки не гарантують абсолютних даних про унікальність наукової статті. Понад те, потрібний відсоток одному ресурсі зовсім не означає, що робота пройде Антиплагіат.

    Тут працює принцип – чим вища унікальність за всіма програмами одночасно – тим краще. Тому буде не зайвим прогнати текст скрізь. Тим паче, це мало часу – буквально, кілька хвилин

    Головним і найбільш застосовуваним ресурсом перевірки наукових робіт вважається сервіс Антиплагиат.ВУЗ. Його алгоритм перевірки досить добре зарекомендував себе у роботі з науковими текстами. Проте, є одне «але» – доступ до сайту не у всіх, а лише викладачі та деякі співробітники.

    Перевірку іноземних наукових праць можна здійснити на ресурсі Unicheck.com. Це міжнародна програма з авторитетним бекґраундом. Проте, у безкоштовному доступі можлива перевірка лише кількох сторінок. Для повноцінного аналізу об’ємної наукової статті чи дисертації потрібен платний пакет послуг.

     

    Як перевіряють на плагіат статті Scopus?

     

    Перевірка матеріалів для публікації в Scopus не обмежується лише системами антиплагіату. Це комплексний аналіз, в рамках якого велику роботу виконує експертна рада або навіть комітет з етики. Перевірка на плагіат статей Scopus включає:

    • загальний відсоток унікальності;
    • наявність некоректних запозичень;
    • академічну доброчесність;
    • правильне оформлення цитат та запозичень;
    • дотримання авторських прав;
    • непорушність інтелектуальної власності;
    • відсутність конфлікту інтересів, пов’язаних із авторським правом;
    • факт не опублікування цього матеріалу в інших виданнях.

    Залежно від тематики та змісту наукової статті, перевірка може включати оцінку патентної чистоти винаходу (якщо воно береться в основу дослідження як напрацювання автора). При виявленні таких порушень видавець має право компенсувати збитки.

    Перевірка статей для Скопуса передбачає оцінку плагіату з усіх ракурсів. Тобто виключається клонування, ненавмисний плагіат, некоректне дублювання, смисловий, мозаїчний, дослівний плагіат, переклад з іншої мови

    Наукова стаття є сумнівною, якщо виявлено «автори-примари». Особливо цей формат характерний для співавторства. Практика знає випадки, коли вчений заявлений як автор чи співавтор у понад 5 тисячах публікацій. І якось вони пройшли перевірки. Отже, алгоритм явно недосконалий.

     

    Тим не менш, Scopus демонструє високу якість публікацій і регулярно виключає журнали-хижаки та автоматично анулює статус вже опублікованих статей. В Україні цей відсоток становить близько 4% від усіх опублікованих статей. І начебто невеликий відсоток, але у кількісному вираженні це близько 2,5 тисячі.

     

    Висновок

    Плагіат – основний критерій оцінки наукової публікації. Без унікальності навіть найкращі матеріали не будуть розміщені в жодному пристойному журналі. Парадокс у тому, що самостійне написання не гарантує оригінального тексту. Викласти власні думки унікально – мистецтво.

    Якщо ви не можете досягти потрібної позначки 80-85%, не хочете ризикувати, не знаєте, як повноцінно перевірити наукову роботу або вже отримали відмову в публікації – звертайтесь до компанії «SOER Publishing». Наші автори готують наукові статті для розміщення в журналах Scopus на будь-які теми “під ключ”  і не тільки. Ми гарантуємо результат та безкоштовні доопрацювання, тому що впевнені у якості своєї роботи.

    Замовте публікацію наукової статті прямо зараз

    Залиште відгук

    Ваш e-mail не буде опублікований