Рецензування статті – розбираємося з поняттям

hand holding red pen over proofreading text in office
Зміст

Наукова публікація і рецензування – нерозривні поняття. Рецензенти як суб’єкти відіграють центральну роль в процесі. Вони підтверджують якість матеріалу і виступають незалежними експертами, які встановлюють методи оцінки, допомагають розширити мережеву взаємодію в наукових колах. Значимість хорошої рецензії складно переоцінити.

 

Поняття і значення рецензування

 

Рецензування – це один з етапів публікації, що передує подачі заявки до видання. Процес являє собою експертну оцінку фахівця в певній сфері, який об’єктивно аналізує наукову статтю і складає відгук.

 

Значення рецензування велике:

  • без позитивної рецензії наукова стаття не буде опублікована в авторитетному науковому виданні;
  • відгук служить об’єктивною оцінкою і підтвердженням якості матеріалу, що відповідає концепції наукометричних баз;
  • рецензія – можливість побачити і вчасно усунути недоліки з мінімальними витратами часу.

Обов’язкова умова – кваліфікація оцінювача: він повинен розбиратися в дослідницькій сфері, мати бездоганну академічну репутацію і бути незаангажованим.

 

На сьогоднішній день рецензування – це, по суті, єдиний спосіб провести об’єктивний відбір наукових робіт за критерієм актуальності і унікальності, що дозволяє вченим потрапити в потрібні міжнародні рейтинги

 

Поділ на види рецензування

 

Рецензування як процес диференціюється на кілька видів:

  1. Single-Blind Review. Цей вид рецензування ще називається сліпим одностороннім. Він вважається самим традиційним і найбільш узагальненим. У числі переваг цього різновиду можна вважати забезпечення максимальної анонімності рецензента, що служить запорукою дотримання принципу справедливості і виключає суб’єктивізм. Є і недолік. Він полягає в тому факті, що ряд недобросовісних рецензентів прикривають анонімністю особисту неприязнь, надмірну критичність і жорсткість.

 

  1. Double-Blind Review. Цей метод називають подвійним сліпим рецензуванням. Обидві сторони, тобто і рецензент, і автор, співпрацюють на правах анонімності. Цей аспект одночасно служить і перевагою, і недоліком. Позитивною стороною є фактичне виключення упередженості незалежно від характеристик автора. В основу розгляду береться не ім’я і зв’язки, а тільки зміст статті. Недолік проявляється в тому, що вузькоспеціалізовані теми, як правило, дозволяють за змістом виявити «почерк» автора, тому рецензування не завжди є повністю анонімним.

 

  1. Open Review. Цей вид рецензування ще називають відкритим. І автор, і рецензент знають один одного. Для деяких це оптимальний варіант виключити невиправдано жорстку критику. За допомогою цього методу можна говорити про припинення формального виконання роботи рецензентом та корумпованості. Відкрите рецензування допомагає запобігти плагіату, отримати чесний, об’єктивний і неупереджений відгук. Однак ряд авторів відзначають негативну сторону такого виду – необ’єктивність, оскільки відкритість виключає чесну оцінку і можливість писати те, що рецензент думає насправді. Наприклад, менш авторитетні, молоді рецензенти можуть побоятися критикувати корифеїв.

 

  1. More Transparent Peer Review. Таке рецензування називається прозорим. Ця тенденція активно охоплює наукове середовище і полягає в тому, що ряд журналів відкрито публікує рецензії, які оформляються окремими файлами. Такий підхід дуже зручний і служить гарантією неупередженості. Представники наукового товариства збагачують свій досвід, а якість їх статей суттєво покращується.

 Зміст рецензії завжди враховується при ухваленні рішення на публікацію. Якщо це негативний відгук (або більшою мірою негативний), шанси, що наукова стаття прикрасить своїм змістом журнал WoS або Scopus, зводяться до нуля

 

Політика Elsevier

 

Головний видавничий дім проводить досить жорстку політику по відбору матеріалу для публікації, тому рецензування служить дієвим інструментом перевірки якості. Спочатку фахівцями перевіряється структура і оформлення рукопису. Якщо етап пройдено успішно, приймається рішення про допуск до рецензування, якщо ні – робота повертається автору.

 

На кожну роботу відводиться два рецензенти. Після їх вердикту матеріал знову направляється головному редактору, який вже передає матеріал рецензента на перевірку правильності перекладу. Далі слідують другий розгляд редактором, після чого виноситься фінальне рішення – або відмова, або позитивна оцінка чотирьох рецензентів. Після підсумкового форматування матеріал публікується в журналі Scopus.

 

Залишилися питання? Звертайтеся в компанію «SOER Publishing». Наш авторський колектив має успішний досвід написання статей Скопус, які отримують тільки позитивні рішення на етапі рецензування статті.

Замовте публікацію наукової статті прямо зараз

Залиште відгук

Ваш e-mail не буде опублікований